Кожен може стати виробником енергії та жити за принципами кругової економіки

Голландський погляд на українські проблеми. Практик з урбаністики та кругової економіки (circular economy) Елс Леклерк поділилася враженнями від Києва, розповіла, чому не варто поспішати зносити старі та потворні будинки, як кожен з нас може стати виробником енергії та як щоденними невеликими діями врятувати планету від забруднення.

Ваша робота пов'язана з дослідженням розвитку таких урбаністичних міст, як, власне, Київ. Це так?

Я є практиком з урбаністики. Працюю з темою кругової економіки з точки зору дизайну та архітектури в Delft University of Technology та AMS (Amsterdam Institute for Advanced Metropolitan Solutions). Маю власну дизайнерську компанію, яка пропонує практичні технічні рішення для організації ефективного функціонування систем міст.

Які ваші перші враження від нашого міста? Що вас здивувало, коли ви вийшли з аеропорту "Бориспіль" і вперше побачили Київ?

Перше, що мене вразило, це кількість дерев, які змінювали колір. Це дуже гарне видовище... Я думала, що Україна все ж таки подібна до Європи, але коли приїхала сюди, Україна виявилася для мене такою "іноземною" в позитивному сенсі цього слова. Дорогою з аеропорту, я бачила багато будинків в радянському стилі, з блоками кондиціонування ззовні. Ці кондиціонери витрачають великий обсяг традиційної енергії. Звісно, якби це була відновлювальна енергія, було б набагато краще. Але потім я приїхала до центральної частини міста, де побачила нові будинки чи ті, що лише будуються. І я подумала: в місті напевне живе дуже багато людей. Проте власне будинки викидають в атмосферу 40% всього СО2, тому тут є над чим працювати в контексті кругової економіки.

А ще коли я дивилася у вікно на площу, побачила багато людей, які йшли широкими асфальтними дорогами, пішохідними переходами. І я подумала: було б добре, якби тут, у місцях, де ходить багато людей, було більше зелені, більше парків. Адже місто виробляє великий обсяг тепла, що дуже шкідливо для навколишнього середовища, тож збільшення зеленого простору загалом могло б допомогти зменшити цей шкідливий вплив.


Як ви можливо помітили, у нас залишилося багато старих житлових будинків радянських часів, в народі їх називають "хрущовки". Ви, як людина, яка займається круговою економікою, можете порадити - що робити з цими будинками? Як з цю проблему вирішують Голландії?

Це як зі старим холодильником: іноді вигідніше купити новий, ніж тримати десятирічний, який споживає багато електроенергії. Так само і тут - треба розрахувати, яким є поточний рівень споживання енергетичних ресурсів і скільки енергії ви хочете виробляти. Скільки буде коштувати відновлення будинку як з економічної, так і з екологічної точки зору. Ці розрахунки підкажуть - підлягає будинок відновленню або може краще відмовитися від цієї ідеї і демонтувати його.

Також дуже важливо при прийнятті рішення враховувати соціальний аспект. Наприклад, в Амстердамі є один дуже бідний район, популярний серед вихідців з Сурінаму (колишня колонія Нідерландів), там було багато криміналу та старих будівель. Муніципалітет міста прийняв рішення прибрати декілька будівель в цьому районі і переселив людей звідти в типові голландські будиночки, які виглядали фантастично. Через деякий час було проведено соціологічне опитування, під час якого в переселених людей запитали, чи щасливі вони. І знаєте, більшість людей відповіли - ні. Бо вони втратили соціальні зв'язки, друзів і стали нещасними. Тому вам варто бути дуже уважними, приймаючи рішення про те, що та чи інша будівля має припинити своє існування, бо кожен будинок має як фізичний, так і соціальний бік.

Це як зі старим холодильником: іноді вигідніше купити новий, ніж тримати десятирічний, який споживає багато електроенергії.

Ви маєте великий досвід у впровадженні кругової економіки. Ви могли б порадити - з чого варто почати Україні, щоб наша економіка стала більш "круговою"?

Для початку потрібно створити ідею. Якась група однодумців збирається, генерує ідеї, що саме потрібно людям, концентрується на найбільш важливому. Наступний крок - визначення шляхів її впровадження у життя і пошук фінансування. Бажано заручитися підтримкою партнерів, держави, перебувати в постійній комунікації. Потім ще важливо не зневіритися в цій ідеї.

Ви багато говорите про відновлювану енергетику. Самі користуєтеся нею?

Так, у мене встановлено 12 сонячних панелей на даху свого будинку. Вони розраховані лише на наші власні потреби, але у кого є бажання, то вироблену з них енергію можна продавати за спеціальним фіксованим тарифом.

Ми повинні бути активними, а не просто пасивними споживачами. З появою відновлюваної енергетики кожен отримав можливість стати виробником енергії

Це чудово, коли є приватний будинок. А як щодо людей, які живуть у багатоквартирних висотних будинках?

В деяких нових будинках вже використовується відновлювальна енергетика. Також люди можуть об'єднуватися в енергетичні кооперативи і встановлювати колективні сонячні панелі. Тобто не обов'язково купувати їх самому. Приміром, коли будують нову школу , директор у всіх запитує “хто хоче інвестувати?”. І всі бажаючі об'єднуються та співфінансують встановлення сонячних панелей. Тобто тобі не обов’язково мати своє виробництво. Ти можеш вкласти свої кошти в інші проекти і таким чином стати співвласником відновлюваної енергії.

Ми повинні бути активними, а не просто пасивними споживачами. З появою відновлюваної енергетики кожен отримав можливість стати виробником енергії, торгувати нею на локальних рівнях. Ми таким чином відкриваємо та демократизуємо електричні мережі. Наприклад, якщо мій сусід не використовує багато електроенергії, а мені вона необхідна, то я можу купити у нього його надлишок. Люди можуть торгувати один з одним, а не з великими компаніями, які за звичай є монополістами.

Наскільки взагалі використання відновлювальної енергії важливе з точки зору кругової економіки?

Це надзвичайно важливо для кругової економіки. Бажано, щоб ми перейшли на відновлювальні джерела енергії настільки швидко, наскільки це можливо. Проте "бути зеленими" - це ще не означає перейти на кругову економіку. Це питання комплексне. Комунікація і співпраця в компаніях і у всіх сферах життя має бути набагато кращою. Приміром, "Тесла" - класна "зелена" машина, але з чого вона зроблена? З яких матеріалів? Кругова економіка - це можливість використати матеріали повторно, повернути їм друге життя.

У зв'язку з цим у мене зустрічне питання - багато сонячних панелей у Європі поступово виходять з ладу. Чи є технології, які б дозволили повернути їм друге життя?

Ні. І в цьому є велика проблема. Наведу приклад свого батька. Він є дуже "зеленим", він був одним з перших, хто встановив сонячну панель на даху, це було 15 років тому. Проте з часом вона почала виробляти все менше і менше енергії. Скоро постане питання, як її переробити. Але відповіді на це питання поки ніхто не має. Більше того, у світі може закінчитися матеріал, з якого виробляють сонячні панелі, і що робити тоді? Це також відкрите питання.

Одна наша громадська організація подала до суду на уряд, бо вважає, що влада робить недостатньо для переходу на відновлювальні джерела енергії. Якщо до 2020 року перехід на ВДЕ буде становити менше 30% - цій організації мають сплатити велику суму коштів. Тому влада має прискоритися.

Знаю, що в Голландії багато використовувалося традиційної енергії. Розкажіть, як загалом відбувається перехід на відновлювальні джерела енергії?

Цей процес відбувається повільно. Думаю, через те, що у нас дешевий газ власного видобутку, людям він дешево обходиться. Проте впродовж останніх двох років відбулися землетруси, які можуть негативно вплинути на видобуток газу. Це стало поштовхом до переходу в бік відновлювальних джерел енергії. В Амстердамі є кілька проектів невеликих масштабів, покликаних забезпечити місто теплом та електроенергією. Набуває популярності метод отримання енергії з геотермальних джерел. Але для цього потрібно замінити всю інфраструктуру, що потребує великих витрат. Гадаю, до 2030 року все буде замінено, а може навіть і швидше. Одна наша громадська організація подала до суду на уряд, бо вважає, що влада робить недостатньо для переходу на відновлювальні джерела енергії. Якщо до 2020 року перехід на ВДЕ буде становити менше 30% - цій організації мають сплатити велику суму коштів. Тому влада має прискоритися.

Люди перестали бути активними, всі сподівання покладають на владу. Але кожен має відчувати і свою власну відповідальність за майбутнє. Не треба виправдовувати себе зайнятістю. 

Якби ваші слова могли вплинути на поведінку суспільства - що саме ви б сказали людям?

Це називається бути диктатором (сміється). Мабуть, порадила б їм починати з себе - подивитися на свій стиль життя і бути більш відповідальними. Люди перестали бути активними, всі сподівання покладають на владу. Але кожен має відчувати і свою власну відповідальність за майбутнє. Не треба виправдовувати себе зайнятістю. Ще одна важлива річ - слухати інших людей і поважати колективні цінності.

Дуже гарні поради. Але можете пояснити на конкретному прикладі - якщо я хочу змінити своє життя, що саме я повинна робити, як мені бути активною і відповідальною, з чого почати?

У мене три сина і у нас є правила в сім’ї. Ми споживаємо м'ясо 1-2 рази на тиждень, користуємося душем до двох хвилин, їздимо на велосипедах. Діти часто просять “Мам, забери нас на машині”, але я кажу “ні, поїдемо на велосипеді”. Треба змалечку вчити цьому дітей і головне пояснювати чому ти робиш той чи інший вибір. Треба починати з себе змінювати світ на краще і спонукати, в першу чергу, молодь бути активною, бо вона є більш гнучкішою за людей похилого віку.

Ми споживаємо м'ясо 1-2 рази на тиждень, користуємося душем до 2 хвилин, їздимо на велосипедах.

Ви користуєтеся поліетиленовими пакетами?

Ні. Я ношу у своїй дамській сумочці текстильну торбинку для шопінгу. Накидаю продукти в корзину, несу на касу, розраховуюсь і перекладаю в сумку. Хочеш взяти пластикових пакет - плати за нього, але люди зазвичай ходять зі своїми торбинками.

А коли купляєте фрукти чи овочі, куди їх складаєте? Яка альтернатива невеличким целофановим пакетам?

Для овочів і фруктів є пакети, які біологічно розкладаються, тому їх можна брати.

І останнє запитання. Як на вашу думку буде виглядати місто майбутнього?

Я не робила дослідження як будуть виглядати міста у майбутньому з різними літальними апаратами (сміється). Але правда в тому, що ми живемо так вже 2000 років. Міста лише ростуть та стають більш високими. Чи я думаю що вони кардинально зміняться? Хіба що по трьох елементах: озелення, пересування по місту та децентралізація. Міста будуть ставати все більше зеленими. Зміниться спосіб пересування по місту. Ми більше не матимемо своїх власних авто. В Голландії, наприклад, молодь вже віддає перевагу шерінговим компаніям, а ніж утримуванню власного авто. Міста будуть більше децентралізовані від національний органів влади, що дасть їм можливість краще забезпечувати власні потреби. А також ми будемо мати більше вільного часу для кожного з нас.

Елс Леклерк відвідала Київ за запрошення громадської організації ReThink  за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні та взяла участь у першому за історію країни хакатоні з кругової економіки




Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus