В період обіцянок перед виборами появилися гасла «сам собі господар в опаленні». Особи, котрі повинні бути державниками і господарниками, готуються стати народними обранцями, створюють в суспільстві чергові хвилі непрофесійного підходу до необхідних змін в централізованому опаленні.
На сьогодні існує норма, за котрою будинок може відмовитися від централізованого опалення при 100% згоді мешканців. Декларується гасло – зменшити до 75%. Бо 25% - цифра тих пенсіонерів і малозабезпечених, котрі не мають можливості перейти на індивідуальне опалення, та й напевно не бачать доцільності брати на себе відповідальність обслуговувати вибухонебезпечну газову техніку в кожній квартирі. Цих мешканців хочуть викинути з обговорення доцільності індивідуального опалення і знищення котелень.
Та не тільки це варто обговорювати. Індивідуалка має досить багато недоліків. Можна почати з екології. Щорічна кількість спожитого газу в квартирі лежить в межах 1200-1500 куб.м. А це означає викиди від спалювання газу 6-7 кг оксиду вуглецю та оксиду азоту. В обласному місті кількість споживачів газу для приватних котелень – 10 тисяч. Щорічні викиди – 60 тон! При використанні газових котлів в котельнях викидається вдвічі менше, тільки 33 тони викидів, для теплопостачання такої ж кількості квартир. Ще й такий момент – «свої» котли димлять і собі і сусідам під вікнами або над конкретним будинком, а котельня все-таки віддалена від мешканців.
Газові мережі будинків не пристосовані для збільшення кількості газу, та й труби зношені – можливі аварії. «Патріотичного» зменшення кількості газу для міста не буде, адже котельні змушені працювати в ненормативному режимі (частина мешканців відключилась) спалюючи зайвий газ, а мешканці поки-що не мають потреби зменшувати споживання газу, бо платять по найменшому пільговому тарифу. Але ще буде тричі підійматися ціна газу до травня 2017 року, тоді вартість тепла від свого котла зросте втричі – про це поки-що не думають.
Димоходи для котлів в квартирах не передбачалися. Додумуються використовувати витяжні канали, а це загроза своєму і сусідському життю.
Європейські країни мають локальні котельні в мікрорайонах, великі теплоцентралі, індивідуальне опалення в особняках. Автономки в багатоповерхівках немає.
Для вирішення питання опалення доцільно розробити ефективну стратегію в кожному місті за участю ОСББ, мешканців, науковців, інсталяторів, теплокомуненерго, газовиків. Багато роботи треба зробити через просвітництво серед населення, котре має грати першою скрипкою в процесах сталого розвитку, а не жити тільки сьогоднішньою вигодою. Мешканці забезпечують своїми коштами роботу всіх служб по забезпеченню теплом. Вони ж, мешканці, повинні створити свої механізми контролю за якістю і надійністю надання послуг з теплопостачання. Закриватися в своїх квартирах з «своїми» котлами – не той підхід, котрий створить теплі оселі і теплі міста.
Підготував Василь Прусак
на основі матеріалу Галини Нестеренко в gk-press.if.ua.
Підписуйся на телеграм канал
