Як мешканка Чернігова робить на кухні добриво з органічних решток

Мешканка Чернігова Антоніна Тарасова у пластмасовому контейнері робить на кухні добриво з органічних решток.

Громадська активістка, автор багатьох екологічних проектів та її діти - син Максим та донька Альона - не викидають залишки їжі у смітник уже сім років поспіль, передає Gorod.cn.ua

На думку Антоніни Тарасової, відро для ферментації харчових відходів може не тільки забезпечити кожне домогосподарство корисними «продуктами», а й оздоровити планету.


«Контейнер складається з 15-літрового циліндра, дно якого підняте на десять сантиметрів, а на стінці розташований кран, - розповідає раціоналізаторка. - Всередині міститься спеціальна решітка, а також дві кришки - внутрішня і зовнішня».

В диво-установку господиня поміщає звичайний поліетиленовий пакет для сміття із заздалегідь зробленими отворами, через які стікатиме рідина, і наповнює його подрібненими на кухонному комбайні відходами. «Це можуть бути шкірки від дині, кавуна, лушпиння картоплі, кісточки від яблук та груш, рештки інших фруктів та овочів, - ділиться досвідом Антоніна Тарасова. - Серед придатних для переробки органічних відходів - залишки хлібобулочних виробів, борошно, крупи і каші, висівки, розмочений папір і картон, тирса листяних порід дерев, рештки від обробки м'яса та риби».

У відро не варто класти кістки, луску, шкаралупу яєць, які не ферментуються, зауважує чернігівка. «У контейнер додаю заздалегідь куплений спеціальний засіб, щільно закриваю внутрішньою кришкою і придавлюю її чималим каменем, потім закриваю ще однією кришкою, - пояснює раціоналізаторка. - Завдяки бактеріям, дріжджам і грибкам, що переробляють органіку, неприємного запаху немає».



За словами Антоніни Тарасової, контейнер дає два види добрив: компост, який можна зберігати в підвалі, і рідину, яку збирають у пластикові пляшки.

«Рідиною, що утворюється після переробки харчових відходів, можна обробляти грядки, один-два рази на тиждень поливати кімнатні рослини, для чого розвести одну чайну ложку у десяти літрах нехлорованої води, - пояснює господиня. – Органіка допомагає боротися з жировими відкладеннями та вапном на стінках раковини, ванни та унітаза».

Розчин застосовую і у вбиральні на присадибній ділянці у селі Піщанка Сновського району, розповідає Антоніна Тарасова. «Виливаю 250 мл засобу у вигрібну яму - і запах зникає вже за тиждень, а за три місяці там утворюється добриво, яке можна потім використовувати у городництві, - ділиться досвідом активістка. - Збагачений рідиною з контейнера ґрунт дає набатато кращий урожай овочів і фруктів - і все це майже без затрат!".

Переробити сміття і не нашкодити природі здатні тільки мікроорганізми, впевнена авторка багатьох екологічних проектів. «Мікроби і рослини - найголовніші учасники харчового ланцюжка, адже саме вони замикають його крайні ланки, - пояснює Антоніна Тарасова. – Все починається з рослин, які утворюють органічні речовини, що багаторазово перетворюються й слугують їжею та будівельним матеріалом для всіх форм життя».

Чернігівка вважає, що якби у кожній оселі використовували відро для ферментації харчових відходів, екологічна ситуація значно покращилася б.

«Завдяки контейнеру сім'я з трьох-чотирьох людей за рік може отримати півтонни добрива, яке за ефективністю перевищує перегній у 5-15 разів, - наголошує Антоніна Тарасова. - Органічні залишки замість сміттєзвалища потрапляли б на городи чи на клумби біля багатоповерхівок – перероблені за допомогою ефективних мікроорганізмів відходи можна використовувати у рослинництві, плодівництві, для виробництва добрив, очищення стічних вод вже через 7-10 днів».

Наразі Антоніна Тарасова пропагує «домашню» утилізацію органічних відходів, читаючи лекції у дитячих будинках та геріатричних пансіонатах. «У Японії контейнерами для ферментації органічних решток користується майже чотири мільйони родин, у Південній Кореї лише в одному з районів міста Пусан - понад два мільйони людей, а у США навіть виник рух, який пропагує використання установок у школах, на підприємствах та закладах харчування, - розповідає активістка. - Якби кожна школа і дитячий садок в Україні мали такі міні-фабрики з переробки органічних відходів, діти змалечку б привчалися до бережного ставлення і на практиці бачили, як можна допомогти людству і Землі».

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка