Як мегаполіси позбавляються від автомобілів, пластику і бетонних пейзажів

Сучасні мегаполіси світу вдаються до неймовірних екологічних вигадок, аби покращити якість повітря, ефективно утилізувати сміття та перетворити бетонні квартали на парки.

Кількість автомобілів на вулицях міста зменшують по-різному: обмежують в'їзд у центр, будують велодоріжки, розвивають мережу громадського транспорту, передає Беллона.ру.

Так, на вулицях Аделаїди – п’ятого за величиною міста Австралії – у 2007 році з’явилися перші автобуси на сонячній енергії. Здатні перевозити до 40 осіб Tindo не мають сонячних панелей, зате останні встановлені на зупинках, де автобус і заряджається енергією. Пасажири можуть їздити у такому автобусі абсолютно безкоштовно. Вже у перший рік експлуатації Tinto дозволив заощадити 14 тис. літрів дизельного пального.


Згідно з офіційною статистикою, автобус щорічно перешкоджає потраплянню в атмосферу 70 тис. кілограмів СО2.

Натомість Париж значно зменшив викиди СО2 в атмосферу, запустивши систему прокату електромобілів Autolib. Створений у 2011 році сервіс пропонує великий парк автомобілів, розгалужену мережу станцій підзарядок та гнучку систему автоматизованої оплати оренди. Взяти «зелену» машину на прокат можна у одному місці, а повернути у іншому. У 250 пунктах мережі можуть підзарядитися й приватні електромобілі та електромотоцикли. Кожна станція підзарядки і центр прокату має від 4 до 20 паркувальних місць та термінал самообслуговування, де можна оформити послугу. Орендувати авто можна і за допомогою відповідної програми на смартфоні. Додаток також допоможе знайти найближчу вільну машину або станцію підзарядки.

Згідно з даними, у січні 2014 року Autolib мала 2012 машин, 857 станцій та центрів прокату і 4358 паркувальних місць і пунктів підзарядки.

В Ізраїлі кількість машин на вулицях намагаються скоротити за рахунок спільних поїздок. Навігаційний додаток Waze запустив пілотну програму спільного використання автомобіля RideWith, яка дозволяє користувачам знайти підходящий маршрут, а також підрахувати і компенсувати витрати за поїздку власникові машини.

Значну увагу мегаполіси приділяють і утилізації сміття. Приміром, на вулицях турецьких міст з'явилися автомати, які збирають пластикове сміття і годують бездомних тварин. В обмін на викинуту городянином порожню пластикову пляшку пристрій насипає корм для кішок і собак. Таким чином, компанія, яка займається переробкою пластмаси, отримує сировину, жителі - можливість зробити добру справу, а тварини – харчі.

Намагаючись зменшити викиди СО2, міста переводять будівлі на відновлювальні джерела енергії. Так, минулого літа у федеральній землі Північна Рейн-Вестфалія відкрився перший у Європі безвуглецевий залізничний вокзал.

Для електропостачання, опалення та охолодження станції Керпен-Хоррем, між Кельном і Аахеном, використовується сонячна і геотермальна енергія. Озеленений дах збирає дощову воду для туалетів, освітлення забезпечують світлодіодні лампи і денне світло, яке надходить через великі вікна і засклені частини даху. У «зелену» станцію Керпен-Хоррем інвестували 4,3 млн євро. Незабаром подібний вокзал побудують у федеральній землі Саксонія-Анхальт.

У Гамбурзі звели житловий п'ятиповерховий будинок Bio Intelligent Quotient (BIQ), який отримує енергію з водоростей розташованих у 129 спеціальних напівпрозорих контейнерах. «Зелені» панелі, загальною площею близько 200 кв. м, виконують не тільки декоративну функцію, але й забезпечують шумо- та теплоізоляцію будинку.


Водорості, які дуже швидко ростуть завдяки сонцю і постійній подачі поживних речовин, переробляють у біометан, а тепло від живильного середовища у панелях використовується для опалення та підігріву води у будинку. Такі біореактори здатні самостійно генерувати близько 6 тис. кВт-год корисної теплової енергії або 4,5 тис. кВт-год нетто-електроенергії у рік.

У Нідерландах мають намір встановлювати на дахи будинків вітрогенератори, які стежать за вітром. Практично безшумні(всього 45 дб) вітроенергетичні установки здатні виробляти близько 1500 кВт-год електроенергії у рік при швидкості вітру всього 4,5 м/с.

Мегаполіси намагаються розбавити бетонні джунглі зеленими острівцями, облаштовуючи сади та городи на дахах будинків. У цьому напрямку досяг успіху висотний Нью-Йорк, який одним із перших - ще у 1883 році - облаштував зелену зону на даху готелю "Челсі".


Крім рекреаційної функції такі парки дозволяють утримувати дощову воду та охолоджувати повітря у місті.

Атмосферні опади у французькому Греноблі використовують для створення штучних ставків. Ландшафтні дизайнери формують рельєф і «збирають» дощову воду всередині майбутнього кварталу за допомогою ґрунту, який залишається після викопаних під фундаменти нових будинків котлованів. Болотяна рослинність, висаджена на стоках дощової води, дозволяє затримати сміття і зробити штучні ставки досить чистими.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка