Видобуток сланцевого газу – вирок чи надія України?

Про реальну можливість видобутку на території України сланцевого газу стало відомо ще кілька років тому, і цю новину українська громадськість сприйняла по-різному. Більшість можновладців запевняла, що розробка сланцевих родовищ зробить країну економічно незалежною від країн-експортерів природного газу. Екологи ж одразу почали бити на сполох – видобуток сланцю сучасними методами (особливо методом гідророзриву, фрекінгу) неодмінно спричинить екологічне лихо на територіях, де будуть розроблятись родовища.

Якщо коротко схарактеризувати екологічну небезпеку видобутку сланцевого газу, то мова йде, перш за все, про забруднення довкілля токсичними хімікатами, які містяться в рідині, що її використовують для розриву пластів. Аби добратись до покладів газу, необхідно якимось чином знищити вище залягаючі породи – для цього в тріщини сланцю під високим тиском заганяють спеціальний хімічний розчин, що спричинює розриви сланцевих пластів. В результаті газ можна вилучити, однак хімічна речовина потрапляє в ґрунт, підземні води та рослинний покрив. Неважко здогадатись, що потрапляння небезпечних хімікатів в організм людини – питання часу.

3.png

Тим не менш, попри протести екологів та екологічно свідомих людей, український уряд заявив, що видобуток сланцевого газу розпочнеться восени 2014 року в родовищах східної частини країни. Однак в ході всім відомих трагічних подій розпочати видобуток газу на Донбасі для України зараз є неможливим. Можливо, українці ще встигнуть усвідомити, що екологічна пустеля, яка залишається на місцях видобутку сланцевого газу, не набагато краща за спустошення та розруху, які залишає по собі війна.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка