Вчені з Харкова розробили пристрій для знезараження продуктів та посуду на основі срібла

Вчені харківського Інституту мікробіології й імунології імені І.І. Мечникова розробили на основі срібла санітайзер, який перетворює воду на антисептик і знезаражує посуд, продукти, поверхні.

Кишеньковий пристрій вбиває 99,9% шкідливих мікроорганізмів - бактерій, грибків, вірусів, передає Укрінформ

Невеличкий, висотою 14 см, флакончик об'ємом 30 мілілітрів має на денці кнопку, при натисканні якої розпилюється аерозоль. Санітайзер складається з двох електродів, електронної плати, яка керує подачею струму, джерела живлення, системи зарядки з USB-роз'ємом.



"Миття фруктів водою прибирає 10% бактерій, - зазначає один із розробників, доктор фармацевтичних наук, завідувач лабораторії та клінічного відділу молекулярної імунофармакології Інституту мікробіології та імунології імені Мечникова НАМН України Артур Мартинов. – Можна мити яблука та банани з милом, щоб прибрати ентеровіруси, а як бути з виноградом - до того ж мило зменшує лише адгезію бактерій (здатність мікроорганізмів збиратися на поверхнях і чутливих клітинах і колонізуватися. - ред.), а не знищує їх безпосередньо».
Харківські вчені поставили перед собою завдання створити систему знезараження, яка б не мала відходів, яка діяла б дуже швидко і залишала після себе лише воду, не була токсичною, убивала більшість бактерій і до якої бактерії не змогли б адаптуватися. «Спирт, який використовується в антибактеріальних спреях для рук, дає відходи - токсичні отрути, які призводять до гепатитів, гепатозів, цирозів, - говорить він. - Тобто діткам їх точно не можна, а обробляти спиртом фрукти взагалі неприпустимо!"

Єдина речовина, до якої у бактерій не з'являється резистентність, це срібло - і вчені "приручили" його нестабільний атом.

"Ми запропонували електрохімічну систему розчинення електрода: коли струм пропускається через електрод, з останнього вимивається срібло, - пояснює Артур Мартинов. - Отримуємо так звані «синглетні» срібло, водень і кисень, які, проникаючи у бактерії, втрьох діють як отрута, при цьому для шкіри людини геть не шкідливі».

Така система має лише один недолік: максимальна активність «синглетних» срібла, водню та кисню – менше хвилини. «Якщо не розбризкати засіб вчасно, на виході буде просто вода з домішкою срібла», - пояснює розробник. - Після натискання кнопки є близько 50 секунд для знезараження, потім індикатор згасає, робиться пауза - і через 1-2 хвилини пристроєм можна знову користуватися».

За словами Артура Мартинова, для санітайзера можна використовувати будь-яку воду, крім дистильованої: з-під крана чи просто з водойми, якщо це відпочинок на природі.

Дієвість пристрою перевіряли, заражуючи рукавички та продукти всілякою небезпечною "живністю". "На стерильні гумові рукавички наносили бактерії (наприклад, кишкову паличку) у високій концентрації - і робили відбиток на чашці Петрі, мили руку в рукавичці протягом хвилини з милом, робили відбиток - практично нічого у відбитку не мінялося, - розповідає іще один розробник пристрою, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник інституту ім. Мечникова Михайло Мануйлов. - Тоді обробляли нашим санітайзером - еЕфект ви можете побачити на знімках: знищується понад 99% бактерій".



Портативний пристрій, названий Dew Pocket, став наступним етапом у роботі вчених. Його зробили на ентузіазмі та за власний кошт (виготовлення одного зразка зараз обходиться приблизно у 600 гривень).

Розробники мають вже 3 патенти та готують документи на отримання четвертого.

Удосконалення винаходу продовжується.

"Заряду акумулятора зараз вистачає на 12 годин, але нам вдалося знайти для розробки партнера, який обіцяє, що вистачатиме заряду на рік роботи, - говорить третій учасник і CEO проекту Андрій Мануйлов. - Заряду акумулятора зараз вистачає на 12 годин, але нам вдалося знайти для розробки партнера, який обіцяє, що вистачатиме заряду на рік роботи, а потім заміна картриджа - і знову рік роботи - плануємо зробити глибоку енергооптимізацію електроніки".

"Dew Pocket" презентував на різних інноваційних форумах і ярмарках стартапів.

У перспективі, зазначає вчений, вдосконалений пристрій міг би стати зручним медичним девайсом. Спектр використання - від профілактики попрілості у немовлят до хірургії.

"Та це питання інвестицій: сотні й сотні тисяч доларів потрібні на тестування і сертифікацію, - пояснює Андрій Мануйлов. - Тому поки що ми йдемо шляхом побутового девайсу, однак інвестора знайти вкрай складно".

"Dew Pocket" презентували на різних інноваційних форумах і ярмарках стартапів.

Над кишеньковим пристроєм вчені працювали півтора року. Та почалося все набагато раніше - з пристрою для знезараження води у фонтанах. Інститут імені Мечникова, як провідний заклад країни з біобезпеки, мав запропонувати, як очистити джерела, які можуть стати причиною масових отруєнь чи зараження людей інфекційними хворобами. Такими джерелами є фонтани - недарма ж зарубіжні турфірми своїм клієнтам рекомендують триматися якнайдалі від них в Україні.

У 2011 році вчені розробляли проєкт змін до Державних санітарних норм і правил утримання території населених пунктів. У документі, зокрема, йшлося й про гігієнічні вимоги до фонтанів.

"В усьому світі вода у фонтанах знезаражується, тоді як в Україні воду просто ганяють по колу, - розповідає Михайло Мануйлов. - А в фонтанах - і безпритульні купаються, і тварини, пил туди потрапляє, віруси, бактерії - все в аерозольній формі: проходите повз - і вдихаєте це все... До нас приводять на обстеження дітей - клебсієлу, кишкову паличку виявляємо в легенях!".

Вчені у 2012 році запропонували дослідний зразок установки, яка працювала на основі іонів срібла та міді. Після впровадження нових санітарних норм її могли б використовувати для знезараження води у водограях в українських містах. Компактні розміри дозволяють встановлювати пристрій у чаші або басейні фонтану і не вимагають жодних додаткових робіт. "На відміну від американської системи знезараження ультрафіолетом, для якої будують цілі кімнати для обладнання, наша «коробочка», через яку проганяється вода і не виживає жодна паличка Коха, набагато зручніша», - пояснює він.

Комунальне підприємство "Харківзеленбуд", яке є балансоутримувачем фонтанів, придбало два зразки для тестування. На сайті міськради з'явилася новина про розробку вчених і про те, що скоро міські фонтани стануть чистішими. Та далі оптимістичної публікації в ЗМІ справа не пішла. "У 2015 році нам остаточно всі відмовили, сказали - "не на часі" пристрій", - каже Михайло Мануйлов.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка

Не пропустіть події: