Василь Прусак: Чому я не хочу давати оцінку питання підвищення тарифів на газ?

Виставляти оцінку можна тоді, коли є чіткі критерії процедури визначення всіх параметрів процесу, коли є певні домовленості (чітка термінологія, учасники, технічні обгрунтування, арбітри, експерти і т.п.). Крім цього, треба знати мету оцінювання. 

В українських реаліях виставляти оцінку вміє кожен. Починаємо з домашнього плацдарму – біля телевізора (коментуємо кожного виступаючого, хоч він нас не чує). В громадському транспорті чи на вулиці (з будь-ким і про будь-що), доказуємо, що ми експерти. На роботі теж масу часу витрачаємо на «півнячі бої», ми ж за це ще й зарплату привикли отримувати, в основному. 

А в результаті, на наші «експертні» оцінки не звертають увагу ні «державні» мужі, ні клерки всіх установ, котрі «надають послуги». Вони «тупо» витягують з наших гаманців гроші, значну частину перекидають в офшори, або просто в свої кишені, а для нас підкидають нові і найновіші теми для «вправляння» мізків, як наприклад: доцільність підвищення тарифів.

Чому я не хочу говорити про доцільність підвищення до світового рівня ціни українського газу? Тільки через те, що немає у нас однозначних термінів в цьому питанні, немає можливості отримати відкриту інформацію про всі супутні питання, котрі описані нижче.

Для того, щоб щось оцінити в ціні газу потрібно чітко, однозначно мати відповіді на наступні питання про газ українського видобування:

- скільки видобувається газу в Укргазвидобуванні, в т.ч. по областях, і по якій ціні продається цей газ для Нафтогазу? 

- яка ціна для Укргазвидобування повинна бути обґрунтованою, щоб організація мала можливість продовжувати розвідку та нарощення видобутку газу?

- скільки розвіданих родовищ вже є готові для буріння?

- що з «вишками бойка» і з шельфом Криму – кому зараз належить техніка, чи працюють вишки і куди йде видобуток ще й по якій ціні?

- що з шельфом біля Румунії – чи там будуть починати бурити і від кого це залежить?

- коли дадуть «добро» на термінал зрідженого газу біля Одеси на умовах прозорого тендеру за участю неросійських корпорацій?

- скільки власників приватних скважин є в Україні, де зареєстровані підприємства, скільки газу видобувають, як вони продають газ (по якій ціні, хто контролює кількість і ціноутворення), які податки платить кожен з них?

- скільки українського газу в сховищах і по якій ціні?

- скільки фірташівського газу в сховищах і чому, і по якій ціні (може нам викупити його?)?

- скільки газу приватних компаній в сховищах і по якій ціні закуплено чи закачано?

- хто купує реверсний газ?

- хто володіє трубопроводами (облгази, приватні компанії і т.п.) в якій кількості?

- коли буде відкритий баланс газу по всій державі?

- чи є лічильник на українській стороні при закачуванні газу з Росії, якщо його немає, то чому?

- хто контролює залишки газу в облгазах при обліку населення без лічильників – це може бути подвійно карна справа? Надлишки газу можуть продавати «на-чорно», ще й отримувати від держави компенсацію на цей газ, адже він списаний по низькій ціні для населення.

- хто контролює облік залишків газу в облгазах при використанні коректорів лічильників і добавлянні показників про втрати в мережах?

- хто є власником облгазів – показати реєстри?

- показати скільки коштів переводиться облгазами в офшор (за певними схемами – маркетинг, реклама, юридичні послуги, страхування і т.п.)?

Це тільки частинка необхідних показників і термінів, після котрих можна спробувати підійти до оцінки «доцільності». 

Не признаю оцінки: існує європейська практика. В Європі: існує ЗАКОН, є достатня ВІДКРИТІСТЬ, є реальна ЗАРПЛАТА без «тіньових» схем і т.п. 

Хочеться мати європейські ціни і норми, дуже хочеться. Мало потрібно: почати говорити відкрито і однаковими термінами. ВСІМ.

Василь Прусак, 
керівник «Центру енергозбереження», Львів

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus

Щотижнева
e-mail розсилка