В Україні встановлюють систему радіаційного моніторингу на сховищах радіоактивних відходів

У Києві, Харкові, Дніпрі, Львові та Одесі встановили автоматизовану систему екологічного радіаційного моніторингу на 45 сховищах радіоактивних відходів.

Новим обладнання спецкомбінати Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон", яке відповідає за збирання, транспортування, кондиціонування та тимчасове зберігання низькоактивних відходів, не пов'язаних з генерацією електроенергії, оснастили у рамках проекту ЄС "Інтегрована автоматизована система екологічного радіаційного моніторингу», передає eeas.europa.eu

Автоматизована система складається з п'яти підсистем екологічного радіаційного моніторингу, які вимірюють рівні радіації та передають результати до головного офісу "Радона" у Києві, де дані обробляються і представляються керівництву держоб'єднання.

Нова система дозволить здійснювати моніторинг і документування параметрів радіаційної обстановки, допоможе у виявленні радіаційної небезпеки та швидкому реагуванні на неї.

"І для України, і для ЄС вкрай важливо, щоб аварійні ситуації на території України швидко виявлялись і об'єкти поводження з РАВ по всій країні перебували під належним контролем, підтримувались у належному стані», - зазначив доктор Ганс ван Вліет, керівник проекту від Європейської Комісії.

Нова автоматизована система радіаційного моніторингу забезпечує безпеку населення, довкілля та нашого персоналу і дає можливість швидкого реагування у разі радіаційних аварій, додає Ігор Буксанчук, директор "Радона".

За словами тимчасово виконуючого обов’язки голови ДАЗВ Олександра Ковальчука, створення системи радіаційного моніторингу перебуває у центрі уваги співробітництва ЄС-України у сфері ядерної безпеки і Державне агентство України з управління зоною відчуження дуже вдячне Європейському Союзові за постійну підтримку.

Проект ЄС "Інтегрована автоматизована система екологічного радіаційного моніторингу на спецкомбінатах Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон" є одним з 19 діючих проектів ЄС з ядерної безпеки. Проєкт виконувала чеська компанія Nuvia a.s.. Тривалість проекту - 2 роки, бюджет - 2,6 млн євро.

На спецкомбінатах у Києві, Харкові, Дніпрі, Львові та Одесі є приповерхневі сховища для зберігання твердих відходів, сховища колодязного типу для відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання та баки для рідких відходів. Вони розташовані поблизу великих обласних населених пунктів, а сховища Київського спецкомбінату розташовані в межах міста столиці, що надає питанню безпеки населення дуже високої пріоритетності. Крім того, ці підприємства були спроєктовані та введені в експлуатацію за радянських часів, у 1960-1962 рр., обладнання для радіаційного моніторингу було застаріле.

Україна має намір вилучити відходи й перемістити їх у безпечніші місця. Але поки необхідно модернізувати майданчики, щоб забезпечити належний захист людей і довкілля від іонізуючого випромінювання.

За об'ємом радіоактивних відходів - близько 3,4 млн м3 станом на жовтень 2018 - Україна посідає друге місце в Європі та четверте у світі. 95% цих відходів утворились внаслідок Чорнобильської аварії.

Починаючи з 1991 р., Європейський Союз надав понад 1,05 млрд. EUR на підтримку підвищення безпеки ядерної галузі України.

Проекти сприяли підвищенню безпеки експлуатації та ремонту чотирьох атомних електростанцій України, створенню належної національної інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами, надавали інституційну підтримку ядерному регулюючому органу України, фінансові внески у створення нового безпечного конфайнмента над пошкодженим реактором Чорнобильської АЕС, а також низки соціальних проектів на підтримку місцевого населення, яке постраждало від наслідків Чорнобильської аварії.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка