В Херсоні почали виробляти біопластик, що запатентований місцевими вченими

Біологічний пластик, який після використання повністю розкладається і при цьому дешевший від синтетичного матеріалу, виготовленого з нафтопродуктів, розробили та запатентували в Україні науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету (ХДАЕУ).

Як пише Херсон Week, ще два роки тому доцент вузівської кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, кандидат сільськогосподарських наук Ігор Чернишов експериментував з технологіями вирощування їстівних грибів — глив. Органічний субстрат, що після цього залишався, використовував як природне паливо. Одного разу Ігор В’ячеславович приніс на кафедру брикет такого субстрату, і його колеги зауважили, що той сам собою набув форми поліна. Тут у колеги Ігоря Чернишова, також кандидата наук Максима Левченка, і народилася ідея: чому б не спробувати виготовлення з міцелію потрібних у побуті предметів?

2.jpg

До роботи залучили третього колегу — Геннадія Каращука. Й для початку стали підбирати матеріали під субстрат, аби вироби виходили легкими, але при цьому міцними й функціональними. Випробували деревну тирсу, лушпиння соняшнику, але «поза конкуренцією» виявилася звичайнісінька солома — озимої пшениці та ячменю. Грибний міцелій з двох спеціально відібраних штамів глив «охоче» виділяв ферменти, перетравлюючи цей матеріал в однорідну масу. Потім його висушують, для чого в штучних умовах потрібно кілька годин, а в природних — п’ять-сім днів. І готово!

3.jpg

— З нашого біопластику виходить гарний утеплювач, схожий за властивостями з пінопластом, чудові кашпо та абажури для ламп, навіть садові меблі. Вони витримують яку завгодно температуру в мінусових чи плюсових діапазонах, окрім температури горіння, звичайно. Єдине, чого наш винахід не любить, то це підвищеної вологості. Якщо вона сягає 70 відсотків, вироби руйнуються, або ж на них можуть і гриби вирости, — зауважує Ігор Чернишов. — Натомість його перевага в тому, що він уп’ятеро-вшестеро дешевший від синтетичного пластику і може служити так само довго. Зате ж синтетика розкладається більше ніж за сто років, а наш біопластик — за якийсь місяць перетворюється на стовідсотковий компост, як опале листя. До того ж ніяких тобі токсичних відходів, що можуть отруювати землю, повітря і воду.

Дешевий, доступний та дружній до навколишнього середовища біологічний пластик з Херсона ще чекає свого інвестора, котрий налагодить серійне виробництво товарів ширвжитку чи будматеріалів з нього. А поки що університетські науковці самі прикрашають свою кафедру дрібничками з нього.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка