Україна стала світовим лідером по частоті та тривалості аварійних відключень електроенергії

Україна один з планетарних лідерів за частотою і тривалістю аварійних відключень розподільних електромереж.

Про це свідчать дані Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕКП), відображені у індексі середньої тривалості перерви в електропостачанні, показнику SAIDI (System Average Interruption Duration Index), передає nv.ua

В Україні SAIDI - 696 хвилин плюс ще 455 планових відключень. Найближчий найгірший результат у румунів - 290 хвилин і 184 хвилини відповідно. Німецький бізнес позапланово страждає 13 хвилин на рік і планово - 10 хвилин.

Електромережі, що живлять 16 млн домогосподарств і всю українську промисловість, не витримують сучасних навантажень. Число аварій зростає, а часу на їх усунення потрібно все більше.

Хоча після реформи ринку електроенергії обленерго і стали називатися операторами системи розподілу (ОСР), мережі новіше від цього не стали. Працюючи на межі своїх можливостей електромережі стають головним гальмом розвитку країни і інвестицій в її майбутнє.

"До друкарні підходять три високовольтні резервні лінії Харківобленерго, але під час негоди гроза вибиває всю подачу електроенергії на підстанцію і друкарня зупиняється, - розповідає голова наглядової ради видавництва «Ранок» Віктор Круглов. – Майже щотижня моя справа страждає через збої на високовольтних лініях: кілька разів у нас горіли "частотники", які коштують по півмільйона гривень, думаю, що втрачаємо до 10% обороту через такі речі".

У п'яти регіонах країни ДТЕК встановила 560 тис. «розумних» лічильників. "Ми дистанційно отримуємо інформацію про реальне електроспоживання, а споживач - можливість користуватися електроенергією вночі з дисконтом у півціни» - пояснює гендиректор холдингу ДТЕК Мережі Іван Гелюх.

У Дніпрі та області, наприклад, ця технологічна радість, що є частиною розумних мереж - Smart Grid, дісталася поки що тільки 15% користувачів ДТЕК, що в українських реаліях абсолютний рекорд, хоча в країнах Євросоюзу цей показник становить 70%.

Споживання електроенергії зростає як у нас в країні, так і в усьому світі. Однак зростання споживання електроенергії в Китаї, яке за 20 років збільшилося у шість разів, з 986 ТВт до 6,2 тис. ТВт зумовлене рекордним темпами зростання промвиробництва і всієї економіки.


У той же час підключення до системи електропостачання - одна з найслабших ланок в українському діловодстві. У свіжому рейтингу Doing Business, який щорічно публікується Всесвітнім банком, Україна зайняла 128-е місце зі 190 можливих у цій технологічній номінації.

Середній вік енергооб'єктів становить приблизно 40 років. Для їх підтримання навіть без розвитку потужностей щороку потрібно вкладати 2,5% від оціночної вартості всієї системи. Оціночна вартість тільки магістральних мереж - 6 млрд євро. "Кожен рік протягом 40 років потрібно вкладати як мінімум 150 млн євро, щоб оновити мережу", - пояснює Всеволод Ковальчук, голова Укренерго, компанії, яка забезпечує роботу магістральних мереж.

З 1991 року до 2010-го для цих цілей було інвестовано менш 450 млн євро, приблизно 22,5 млн євро в рік. І тільки з 2011-го ЄБРР і Всесвітній банк під держгарантії стали виділяти в середньому по 200 млн євро на рік.

У обленерго загальне технічне зношення мереж сягає понад 75%. Дешеві європейські кредити для розподільчих мереж недоступні, а залучення позикового капіталу для модернізації мереж не передбачено поточною системою тарифоутворення.

Інвестпрограми з оновлення мереж, які затверджує НКРЕКП, найбільш низькобюджетні в Європі. Наприклад, в Латвії на модернізацію 1 км мережі в тариф закладають $1 тис., а в Україні - $250.

Крім того, в поточній моделі регулятор дозволяє операторам розподільчих мереж в межах цієї мізерної інвестпрограми витратити на лічильники не більше 15%, на модернізацію, яка передбачає побудову цифрової інфраструктури і купівлю спецтехніки для аварійних бригад - до 10%. Решту 75% слід витратити на латання дірок в старих мережах і зрідка на будівництво нових. І що найважливіше, все це йде врозріз із заявленою урядом стратегією на глобалізацію українського енергоринку.

У найближчі роки зміниться вся енергетична база планети. Екологічні проблеми, які необхідно вирішувати через зниження викидів С02, стали потужним драйвером розвитку зеленої енергетики. За останні три роки обсяг виробництва поновлюваних джерел енергії в Україні зріс вчетверо. Як наслідок, зростає і запит споживачів на "зелену енергетику".

До 2030 року частка так званих просьюмерів (споживачів і виробників електроенергії в одній особі) в ЄС складе 50% і вони будуть виробляти 20% всієї електроенергії на ринку.

15 тис. українських споживачів вже перетворилися на виробників енергії - встановили на своїх будинках сонячні панелі, інвестувавши в них 300 млн євро. Однак відновлювана енергетика вимоглива до якості мереж.

Проблеми енергетики і розподільних мереж - це не суто український феномен. Весь світ уперся в стелю можливостей. Зміна технологій і перехід до чистих джерел енергії змінюють світ.

Предсавник з фінської компанії W"artsil"a Energy, що працює на 80 ринках світу, зокрема й в Україні, наводить як приклад Бразилію, де спеціальна інституція проводить аналіз всіляких сценаріїв розвитку галузі. Всього таких сценаріїв близько 2 тис., і щороку вони оновлюються. Така швидкість прогресу. Завдання кожного зі сценаріїв - розрахувати стійкість мереж при мінімальній собівартості енерговиробництва.

"У Бразилії китайці масово будують приватні лінії електропередачі, - розповідає він. Необхідно навчитися акумулювати великі обсяги енергії, що в багатьох острівних країнах і територіях ставиться в обов'язок інвестору сонячної станції".

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка