Особливості ефективного обігрівання теплиць

Збільшення площ тепличного господарства України відбувається щорічно по кілька десятків гектарів, на яких починають працювати високотехнологічні комплекси. Але не кожен тепличний комплекс, який вже був створений здатний бути рентабельним, що приводить до зупинення робіт. Основною причиною є ріст енергоносіїв і палива, які використовуються для обігрівання.

Є три найпопулярніші методи тепличного обігрівання: сонячне (природне), біологічне (на основі використання тепла мікроорганізмів при гнитті) і технічний (обігрівальними приладами) з допомогою води або повітря.

В третьому варіанті генераторами тепла стають газові, твердопаливні або дизельні чи мазутні котли, електричне обігрівання (в т.ч. інфрачервоні довгохвильові обігрівачі). Кожен з варіантів має свої переваги та недоліки.  

Рослинам потрібен певний мікроклімат, для чого необхідно підтримувати не тільки температуру повітря (+15° до +35° С), а й освітлення (інтенсивність і тривалість), температуру грунту (+15° до +25° С), вологість (до 95%), рух повітря (рівномірність розподілу по висоті), склад повітря (рівень СО2 для забезпечення росту 0,15-0,20%). Для підтримки цих параметрів використовуються різні агрегати на додаток до обігрівальних систем. 

Питання зниження споживання енергоносіїв, які витрачаються на вирощування 1 кг продукції в теплиці – питання виживання господарства. Тому, при виборі обігрівальної системи враховують 3 складові: початкову вартість обладнання, вартість експлуатації, вартість одиниці тепла, яка буде вироблена обладнанням. 

Якщо порівнювати вартість теплогенеруючого обладнання, то газові та електродні котли найдешевші, а твердопаливні дорожчі. При експлуатації зміщуються показники. Найдорожче обігрівати електроенергією, потім йде газ, теплова помпа, вугілля, пелети. Тому основним джерелом тепла для теплиці стають твердопаливні котли. Але варто звернути увагу і на теплові насоси, які незначно дорожчі в експлуатації від використання пелет але виключають людський фактор як форму ризику виробництва тепла. 

Тепличне господарство повинно мати повітряно-кліматичну систему (ПКС), адже тепличні культури дуже бояться холоду, а разом з тим, не переносять перегрівання. ПКС може автоматично підтримувати параметри повітряного середовища і дуже оперативно реагувати на різкі коливання зовнішньої температури. Деколи доцільно мати дві системи, щоб забезпечувати різні температурні режими в межах однієї теплиці.

3.jpg

Для підтримки вуглекислого газу, який потрібний для росту рослин, проводять підмішування зовнішнього повітря. Потужність повітряних потоків, які створює ПКС, дозволяє довільно регулювати їхній напрям, забезпечуючи перемішування температурних шарів по висоті, протидіючи застою і перегріванню відпрацьованого повітря.

Системи ПКС є місцево екологічними, адже використовують тільки електроенергію, а викидають тільки повітря. Постійний рух повітряних потоків протидіє випаданню надлишкової роси, а це збільшує пропускання світла і не допускає зараження рослин бактеріями.  Одночасно, в теплиці підтримується вологість, еквівалентна вологості зовнішнього повітря.

2.jpg

Вища вартість ПКС у порівнянні з котлом з надлишком повертається ефектом роботи теплиці. Навіть може мати додаткові функції - в режимі охолодження повітря можна нагрівати воду для поливання або для побутових потреб.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка