На Хмельниччині вирощують міскантус на 200 га, ще 1000 га планують засадити на Житомирщині

У Хмельницькій області компанія вирощує міскантус на 200 гектарах.

За словами одного з фахівців "Енерго-Аграр" Іллі Пєтухова, незабаром завдяки залученню швейцарських інвесторів плантація «гігантської трави» площею 1000 га з’явиться в районі Коростеня, передає propozitsiya.com.

"Для міскантуса підходять навіть малородючі землі, - каже він. - Ця біоенергетична рослина може дати 15-20 т/га там, де кукурудза дає всього 3-4 т/га".

Садити міскантус можна як навесні, так і восени, наголошує Ілля Пєтухов. 

«Модернізували створену кілька років тому Інститутом енергетичних культур і цукрових буряків спеціальну посадкову машину: зробили посадкові секції на незалежних підвісках, що дає змогу точно витримувати глибину посадки (8- 10 см), не зважаючи на нерівності поля, і садити без огріхів, - розповідає він. - Продуктивність механізованої посадки - 5-6 га за день».

Перші посадки міскантусу начисто заглушували бур'яни, згадує Ілля Пєтухов. 

«Рідко садили, невчасно вносили гербіциди, невчасно підживлювали добривами, - говорить Ілля Пєтухов. – Головне захистити плантації у перші рік-два після посадки, а потім за 3-5 років рослини достатньо розростаються, щоб зімкнутися і не дати бур'янам уже ніякого шансу».

За винятком деяких нюансів удобрення міскантуса нагадує догляд за кукурудзою, говорить Ілля Пєтухов.

Міскантус косять звичайним кормозбиральним комбайном "Ягуар" кожного року, поки плантація не виснажиться. «Перший укіс дав 5-6 т/га сухої маси, другий - 10-15, а далі плантація входить в повне плодоношення, віддаючи по 15-20 т/га, - розповідає Ілля Пєтухов. - Якщо не йдуть дощі, то вологість рослинної подрібненої маси становить 14-15%: можна зразу завантажувати у будь-який котел - 300 кг міскантуса за теплотворною здатністю замінюють 1000 кубометрів газу».

До ідеї вирощування міскантусу прийшли поступово, зауважує Ілля Пєтухов. 

«Спочатку була ідея виробництва пелет з відходів вирубок у Карпатах, потім почали вивчати інші варіанти: солому, лушпиння соняшника, - розповідає він. - Врешті зупинилися на культурному вирощуванні біоенергетичних рослин, вибирали між вербою й міскантусом і зупинились на останньому через меншу зарегульованість і корумпованість сільськогосподарської сфери порівняно з лісовою».

Інформацію про «гігантську траву» збирали по крихтах, згадує Ілля Пєтухов. «І в Україні - в Інституті енергетичних культур і цукрового буряка, у Житомирі у професора Зінченка, в Польщі, Угорщині, Австрії, - розповідає Ілля Пєтухов. – Спочатку завозили з Європи посадковий матеріал - т. зв. ризому: частини кореневищ із бруньками, яких для нормальної життєздатності рослини необхідно хоча б 3, оптимально - 6-10». 



Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus

Щотижнева
e-mail розсилка