Доступ до води: як кияни відновлюють річку Либідь

Ініціативні кияни мають намір перетворити береги річки Либідь, більша частина якої зараз захована у колектор, у чудовий громадський простір для відпочинку, занять спортом та спілкування.

Максим Мраморнов, Дмитро Нечволод та Артем Заварзін сплавилися взимку 2016 року по найбільшій малій річці столиці на байдарках, аби привернути увагу загалу до числених екологічних та інфраструктурних проблем цієї водної артерії, передає Хмарочос.

Маршрут хлопців починався біля хмарочоса 101 Tower.

«Береги Либеді вкриті сміттям, у закуту в бетон водну артерію скидають брудний сніг чи зливають промислові та побутові відходи, на дні можна побачити автомобільні покришки», - розповідають ініціатори проекту.

Сьогодні у басейні Либеді знаходиться близько 40% площі правобережного Києва. У 1930-ті роки заболочені ділянки водойми стали розсадником малярії – і судноплавну річку вирішили закувати у бетонний колектор. Згодом у водойму почали зливати мулові опади та каналізаційні відходи житлових будинків.

За словами Олексія Василюка з Національного екологічного центру України, через систему підземних комунікацій до Либеді потрапляє все, що стікається у колектори з вулиць, та зливаються рідкі відходи через незаконні врізки каналізації.

«У Києві частина нових висотних будинків не підключених до каналізації спускає свої відходи у притоки Либеді, - розповідає фахівець. - Найбільш масштабні врізки - діаметром близько 50 см - неможливо ліквідувати зусиллями активістів».

Ефективну кампанію з відновлення річки Либідь розпочала також група активних киян на чолі з соціологом Віталієм Даниленком та Семеном Поломаним, який два роки тому отримав спеціальний приз у міжнародному архітектурному конкурсі CANactions-2014 за концепцію відновлення мережі річок та зелених ландшафтів Києва, що мала назву Revival of the Green Material and Blue Arteries.

Малими річками Києва і природними зеленими ландшафтами Семен Поломаний почав займатися три роки тому. Архітектор зрозумів, що 60% чи навіть більше, русел річок в Києві зараз знаходяться під землею, заховані у колектори. Семен зібрав команду і розробив концепцію відновлення річкової мережі Києва і зелених зон - вирішили почати з Либеді.

Так, міські активісти, архітектори та екологи вирішили проводити масові заходи на берегах річки. У соціальній мережі Facebook створювалися івенти з прибирання берегів водної артерії, на які запрошували киян. Пізніше відбувся архітектурний воркшоп з облаштування набережної, а згодом - проведення там пікніків та міні-фестивалів міської культури.

Потім до команди активістів долучилася група молодих архітекторів на чолі з архітекторами Сергієм Ковальовим і Андрієм Бражником - засновниками організації Cullmann Workshop, які займаються швидкими та тимчасовими перетвореннями для привернення уваги до того чи іншого простору у місті.

Зокрема, Сергій Ковальов спеціалізується на темі соціальної архітектури та займається освітніми проектами. Декілька зим поспіль він працював в архітектурних бюро у Бразилії, допомагаючи будувати соціальне житло для людей з нетрів. Півроку працював в Atelier Metropolitano в Ріо-де-Жанейро, де займався урбаністичними проектами, а повернувшись до Києва, вирішив використовувати отриманий досвід.

У результаті воркшопу, проведеного спільними зусиллями Cullmann Workshop та "Либідь Є", біля найбільшої малої річки столиці з'явився новий громадський простір - дерев'яний подіум, який містяни використовують для сидіння, відпочинку або як сцену.

За словами Сергія Ковальова, найбільш складною частиною воркшопів є залучення громадськості. «До проекту вдалося залучити близько 20 людей - будівельників, дизайнерів, молодих викладачів та студентів університету, який знаходиться неподалік, юристів, психологів, рибалок та журналістів, - згадує фахівець. – Збудовану на березі терасу одразу почали використовувати як публічний простір для проведення заходів. Тут проводять свій вільний час офісні працівники, які виходять на обідню перерву".

Активна участь громадськості дозволить проекту не лише знайти спонсорів та меценатів, а й заручитися підтримкою місцевої влади, пояснюють активісти.

«За умов цілковитої пасивності київської адміністрації, публічність - це єдиний спосіб звернути на себе увагу, - переконані фахівці. – До нас постійно приєднуються нові люди різних професій, про заходи повідомляють у ЗМІ – і, як результат, у містян з’являється бажання мати громадський простір на берегах річки».

Наразі активісти Семен Поломаний і Віталій Даниленко зареєстрували громадську організацію "Либідь Є", яка працюватиме над ревіталізацією річки.

Команда з 20 активістів, серед яких: дігери, екологи, архітектори й соціологи, вже провела на берегах Либеді близько десяти заходів покликаних привернути до проблем річки якомога більше людей. Так, у квітні 2016-го повторно відбувся сплав річкою на каяках, організований ініціативою "Либідь Є". Захід мав на меті показати, що Либідь може стати цікавим публічним простором.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка