Чи варто розвивати малі ГЕС в Карпатах?

Малі річки мальовничих Карпат попали в поле зору бізнесу, котрий бажає отримувати швидкі гроші за рахунок політики «зеленого» тарифу на електроенергію з відновлювальних джерел. Невтручання Міністерства екології і природних ресурсів України щодо застосування стратегічних підходів до охорони річок призвела до того, що почалася підготовка будівництва або ж саме будівництво у таких критично важливих для людини і природи місцях, як Голошино і Розтоки в Івано-Франківській області, Сарата у Чернівецькій області, Нижній Бистрий у Закарпатській області ті інших.

Ініціатори ГЕС йдуть на цю справу під гаслом: вирішуємо енергетичні проблеми України. Насправді, ці твердження відвертають увагу українців від основного – екологічної катастрофи для малих річок від малих ГЕС при використанні гасла: «отримати джерело збагачення». «Зелений тариф» фактично являє собою спеціальну пільгову ціну за електроенергію для окремих виробників, котрий істотно вищий від ціни електроенергії на ринку. Збереження українських річок ділків не цікавить.

2.jpg

Чи слугуватимуть малі ГЕС джерелом підвищення енергетичної безпеки країни? 
Cьогодні близько 70 малих ГЕС по всій країні виробляють лише 0,16 % електроенергії - абсолютно мізерні показники.  Якщо б реалізувати збільшення виробітку у 10 разів (будівництво 700 малих ГЕС), то відсоток виробітку збільшиться лише до 1,6%. Це не буде достатнім навіть для покрияття пікових навантажень. Але 700 нових малих ГЕС повністю знищать природні річки в Україні і стануть остаточною крапкою на розвитку, наприклад, туризму і рибальства, пов’язаних з природними вільнотекучими річками. Не покриють вони пікове енергоспоживання в Україні, котре припадає на зимовий період - тоді малі ГЕС тривалий час простоюють через низький рівень води у річках та явища, пов’язані з замерзанням води і обмерзанням обладнання.

Чи дадуть малі ГЕС дешеву екологічно чисту електроенергію, котра допоможе покращити енергозабезпечення віддалених громад? 
Це міф, котрий не має нічого спільного із дійсністю. Немає жодної категорії споживачів, котрі готові купувати її за встановленими цінами (за «зеленим тарифом»): ГЕС потужністю до 200 кВт отримує від Енергоринку 3,498 грн за 1 кВт*год. А станом на вересень 2014 року населення платить від 28,5 коп. за кВт*год; промислові споживачі платять 1 грн. 23 коп. за кВт*год. З ціною на електроенергію, котра значно вища відпускної ціни для споживачів, малі ГЕС не мали б жодного клієнта. Для повноти картини - теплоелектростанції продають 1 кВт*год електроенергії за 84 коп. Тобто електроенергія традиційних виробників дешевша електроенергії малих ГЕС щонайменше у кілька разів. Що стосується покращення місцевого енергопостачання, то і тут малі ГЕС в Україні не можуть похвалитися досягненнями. Адже вся їх електроенергія продається у загальну мережу (це і є умовою отримання «зеленого тарифу»). 

Більшість проектів в Українських Карпатах нанесе екологічну шкоду від їх будівництва і виробництво енергії буде неприйнятне як з економічної, так і з екологічної точки зору. Відбуватиметься руйнування річкових екосистем, котрі сьогодні надають людству величезний обсяг так званих екологічних послуг – від джерел водопостачання, місць відпочинку і туризму, до збереження рідкісних і зникаючих видів живих організмів та історичного середовища формування культури українського народу. 

5.jpg

Значна частина річок Українських Карпат перебуває у відносно незміненому або малозміненому природному стані. Річок у такому стані в Європі майже не залишилось й іноземні туристи приїздять до Карпат саме для того, щоб побачити справжню, збережену тільки тут, природу Європи. А  будівництво супроводжується грубими порушеннями екологічного законодавства, нехтуваннями законами.

Чи є альтернатива? 
Екологи пропонують покращувати енергетичну безпеку, підвищувати добробут місцевих мешканців і зберігати природу. Енергозбереження є одним із найбільш перспективних напрямків. Іншим магістральним напрямком є використання відходів пилорам і чистка лісу від повалених дерев. Кожен паводок або повінь змиває ці відходи у річку, забруднюючи її. Але тирса є цінним ресурсом для виробництва гранул (пелет), котрі є високоенергетичним видом палива і потенційним джерелом енергії для лісистої місцевості. Кількість робочих місць, необхідних у сфері виробництва паливних гранул, істотно вище тих 1-2 охоронців, котрих наймають на ГЕС із числа місцевих жителів. Ще одним напрямком альтернативного розвитку є туризм і рекреація. Адже у сільському зеленому туризмі може заробляти практично кожна родина у місцевостях з високим туристичним потенціалом (зокрема, в Українських Карпатах). На жаль, ГЕС у неналежних місцях руйнують не тільки річки, але й перспективу розвитку зеленого, водного туризму, ландшафтного туризму.

3.jpg
Можливим є і розвиток ГЕС. Наприклад, безгреблевих ГЕС природного стоку, котрі не перекривають річище греблями, не забирають воду у труби, а встановлюються у потоці. Але для бізнесу вони не цікаві, адже одна така ГЕС може виробляти лиш невеликі обсяги енергії, достатні для покриття енергоспоживання кількох приватних господарств. Можливе встановлення великої кількості таких гідроенергетичних установок без шкоди для довкілля і вони цікаві, в першу чергу, для окремих господарств або сільських громад, котрі таким чином могли б справді стати електронезалежними.

Можливе і будівництво більш крупних ГЕС, але лише там, де це не шкодитиме довкіллю. Сьогодні екологи вже підготували відповідні матеріали, існують карти ділянок, на котрих будівництво можливе за умови неухильного дотримання існуючого екологічного законодавства. Всі вони є у вільному доступі, безкоштовні і можуть використовуватись як органами влади, так і інвесторами для планування.

Підготував Василь Прусак (Центр енергозбереження) – за даними спеціалістів :
Анатолій Павелко,  спеціаліст з питань гідроенергетики та захисту річок, Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього Фонду Природи (WWF-DCP)
Оксана Станкевич, еколог, природоохоронець, кандидат біологічних наук, Форум екологічного порятунку Закарпаття
Олег Лукша, природоохоронець, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера», Форум екологічного порятунку Закарпаття

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка

Не пропустіть події: