Чернівецькі вчені вирощують червонокнижних риб за допомогою сонячної електростанції

Науковці Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Ю. Федьковича вирощують три види рідкісних місцевих риб за допомогою сонячних панелей, що забезпечують роботу насосів у лабораторії, пише МБ.

Проєкт викладачі інституту підготували на конкурс міністерства освіти. Він увійшов до тих кількох десятків проєктів-"щасливчиків" (з-поміж більш ніж 800), які отримали фінансування. Кошторис – близько 800 тисяч гривень на рік. У вартість проєкту входить також сонячна електростанція та акумулятори, що накопичують енергію сонця протягом дня. Її, у разі потреби, науковці використовують у темний період доби.

У рамках проєкту у лабораторії інституту встановили невеличкі басейни, де вирощують здебільшого три види рідкісних місцевих риб – стерлядь, марену та вирезуба. Усі вони занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. А стерлядь та марена – ще й до Європейського червоного списку. Їх заборонено виловлювати.

2.jpg

Штрафи величезні: за одну виловлену стерлядь - 40 тисяч гривень, вирезуба – 10 тисяч гривень. Ці риби водяться у басейнах Дністра, проте їхня популяція під загрозою зникнення. От науковці і взялися "допомогти" цим видам риб виживати.

Керівником проєкту є директор інституту, доктор біологічних наук, професор Михайло Марченко. Він пояснює, яке значення мають сонячні панелі у проєкті:

«Нові технології потребували іншого підходу до енергетики. Бо ми не можемо перервати біотехнологічний процес, коли вимкнули електроенергію. Тож із виробничих необхідностей були змушені перейти на зелену енергетику».

Справа в тім, що рибам потрібне постійне насичення киснем. Якщо ж вимикається електроенергія, насоси припиняють працювати і риба починає отруюватися власними продуктами життєдіяльності. За пів години вона гине. Враховуючи, як часто у Чернівцях вимикають електропостачання, сонячні батареї стали справжньою необхідністю.

Детальніше про проєкт розповідає його відповідальний виконавець, доктор біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології ЧНУ Олексій Худий.

«У західному регіоні, на відміну від інших водойм України, збереглася велика кількість рідкісних – так званих раритетних – видів риб. У наших річках найбільше в Україні червонокнижних видів риб. Серед них – стерлядь, вирезуб, марена. Проблема зменшення їхньої чисельності пов’язана не лише з браконьєрством, а й зі змінами у природних середовищах. У результаті є складнощі з їхнім природним відтворенням. Одним із ефективних методів компенсації цих негативних впливів є штучне відтворення у лабораторних умовах і пізніше їхнє повернення у природне середовище», – пояснює науковець.

У зоомагазинах є чимало кормів для риб. Проте вони призначені для акваріумних видів та тих, яких вирощують для споживання. А от для "червонокнижної" стерляді спеціального корму немає. Щоб покращити ріст і підвищити стійкість риб до захворювань, вчені підсилюють звичайні рибні корми каротиноїдами. Також додають різноманітні пробіотики. Науковець наголошує, що їхній проєкт не має комерційних цілей. Проте якщо "червонокнижних" риб хтось надумає вирощувати для продажу, для цього треба буде знати, чим їх годувати, щоби вони мали "міцне здоров’я". Тут і знадобляться напрацювання інституту.

3.jpg

Оригінальною розробкою науковців є введення до кормів личинок риб каротиносинтезвальних дріжджів. Спочатку ними годують зоопланктон (дафнії та артемії, рід дрібних ракоподібних), який з’їдають личинки риб. Відповідно цей "живий корм" вже збагачений життєво важливими поживними речовинами.

Та вся праця зникла би марно, якби не сонячні батареї. Бо пів години без роботи насосів, які насичують воду киснем, – і вся риба гине. Завдяки сонячній електростанції вчені спокійно переживають вимкнення електропостачання в місті. Навіть у зимові короткі дні енергії, накопиченої сонячними панелями, вистачає для таких форс-мажорів.

«Сонячні панелі генерують електроенергію тільки тоді, коли світить сонце. Але завдяки тому, що були докуплені акумуляторні батареї, то поки в сонячний день відбувається перевиробництво електроенергії, заряджаються акумулятори. Коли в темний період доби сонця не вистачає, накопичена в акумуляторах електроенергія забезпечує роботу насосів», – каже Олексій Худий.

Науковці сподіваються, що наступною весною та восени вдасться випустити у річки Буковини покоління рідкісних риб.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка