Боротьба з кліматичною кризою – що роблять світові політики?

В США лідери демократичної партії вимагають офіційно оголосити кліматичну кризу надзвичайною ситуацією та визнати на національному рівні нагальність кліматичної загрози, про яку попереджають вчені та представники екологічних груп. Сенатор Берні Сандерс та конгресвумен Александрія Оказіо-Кортес у вівторок, 9 липня, одночасно внесли на розгляд сенату та конгресу резолюцію щодо проголошення надзвичайного стану у зв’язку з кліматичною кризою. На місцевому рівні це вже відбулося у місті Нью-Йорк, подібну резолюцію міська рада американського мегаполіса ухвалила 26 червня.

Тим часом, в Європі боротьба з кліматичною кризою вже переходить в практичну площину. В кінці червня парламенти Франції та Великобританії прийняли відповідні закони про кліматичну і енергетичну політику, спрямовані на повне усунення викидів парникових газів до 2050 року.

За поданням уряду Сполученого Королівства 28 червня парламент вніс поправки у британський Закон про зміну клімату 2008 року (Climate Change Act). Нова редакція закону передбачає досягнення нульового рівня викидів парникових газів до 2050 року, у порівнянні з попередньою цілю у 80% від рівня 1990 року.

Майже одночасно, 28 червня 2019 року, Національна Асамблея Франції прийняла закон про кліматичну і енергетичну політику, який теж спрямований на досягнення країною вуглецевої нейтральності до 2050 року. Міністр екології Франції Франсуа де Рюгі тоді заявив, що прийняття закону робить Францію одним із піонерів серед країн, які взяли на себе конкретні зобов’язання.Паралельно з підготовкою нового закону про енергетичну і кліматичну політику французький уряд почав роботу над стимулами щодо використання нових енергетичних галузей для економічного і промислового зростання. До них відносять відновлювану енергетику, енергоефективність, зберігання енергії, водневі технології та інтелектуальні енергетичні мережі.

На глобальному рівні, на саміті G20 в Осаці 27-28 червня, тема декарбонізації економіки та кліматична політика також були в центрі уваги. Президент Франції Емманюель Макрон відзначив за підсумками, що лідерам країн вдалося «утримати фронт» щодо підтримки заходів з протидії змінам клімату. Поточний президент США Дональд Трамп не зміг переконати лідерів Туреччини і Бразилії вийти з Паризької Угоди. З рештою, на вимогу Макрона, в резолюцію саміту було включено підтвердження курсу G20 на виконання цілей Паризької Угоди щодо скорочення викидів парникових газів, з окремим пунктом щодо поточної позиції США.

Раніше, в лютому цього року, в США Александрія Оказіо-Кортес представила ідею великомасштабної національної реформи під назвою «Зелений Новий Курс» (Green New Deal), яка передбачає рішучі зміни в економіці країни, спрямовані на втілення швидкого та повного переходу від викопного палива до відновлюваних джерел енергії. Представники республіканської партії, які мають більшість у сенаті наразі блокують законодавчу реалізацію «Зеленого Нового Курсу». Тим не менш, ця ідея знайшла відображення у передвиборчих програмах кандидатів у президенти на виборах у США, включно з колишнім віце-президентом Джо Байденом.

 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus

Щотижнева
e-mail розсилка