Як зробити сортування сміття звичкою: поради ініціативних черкащан

Ініціативні черкащани навчилися не лише сортувати сміття, а й свідомо споживати ресурси, зберігаючи багатства землі й планети для майбутніх поколінь.

Так, Катерина Макарова з Черкас уже декілька років стежить за тим, що вона купує і що та як викидає, пише Про Головне

«Якось моя 4-річна донька, граючись у дворі нашого будинку у садівника, зробила з виритих із землі пластикових металевих кришечок від напоїв декоративні прикраси для уявного саду, знайшла також і жменю батарейок, - згадує жінка. - Мене охопив шок: небезпечні відходи валялися просто на подвір'ї, забруднюючи землю й загрожуючи здоров'ю дитини, адже речовина з використаних батарейок, витекла їй просто на руки, і якби я вчасно цього не помітила, мали б серйозні проблеми».

Катерина Макарова замислилася над утилізацією небезпечних відходів, які накопичувалися у господарстві з появою дитячих іграшок та різноманітної канцелярії. «На кухні з'явилися додаткові відра й пакети для сміття, - згадує жінка. - Почала окремо складати харчові відходи: залишки овочів, фруктів чи приготованої їжі, а потім виокремила спеціальний мішок для паперової упаковки, картону й альбомних листочків, так дбайливо розмальованих донькою».

Збирати макулатуру привчила Софію, пластик скручували, а скло доводилося виносити на балкон, розповідає жінка. 

«Приймальний пункт для макулатури знайшли за квартал від нашого будинку, а пластик викидали у спеціальний контейнер біля звичайного сміття, а от зі склом виникли проблеми - спеціальної урни для нього не було, доводилося гуляти зі сміттям до сусідніх дворів, - згадує Катерина Макарова. - Батарейки відносила у спеціальний бокс у магазині».

Якщо свідомо обирати покупки з упаковкою, яку можна потім здати на переробку, то і сортування сміття перестає бути проблемою, ділиться досвідом Катерина Макарова. «Згодом помітила, що як сміття не сортуй - все одно його менше не стає, тому вирішила звернути увагу на покупки, - пояснює черкащанка. - Замість поліетиленових пакетиків придбала декілька еко-торбинок, які завжди були в сумці чи у дитячому візочку, почала надавати перевагу продуктам у скляній тарі, яку можна додатково використати для консерваціїї, молоко почала купувати у тетрапак, що підлягає переробці».

На додачу, вибір придатної для переробки тари та упаковки спонукає ще й до здорового способу життя: упаковка від чипсів, наприклад, не підлягає переробці.

Особливу увагу Катерина Макарова почала звертати не лише на вміст пляшечок із побутовою хімією, а й на те, з чого виготовлена сама пляшка. 

«Переробити можна пляшки PET або PETE та/або 1 у трикутничку, пляшки та флакони HDPE або PEHD або РЕ та/або 2 у трикутничку (деякі види упаковки побутової хімії та молочної продукції), контейнери, пляшки, флакони РР (багаторазові контейнери для їжі, деякі види упаковки побутової хімії, косметичних засобів), Tetra Pak - упаковка від соків, молочної продукції, - зауважує вона. - У Черкасах відсутні можливості для сортування: немає окремих баків, лише для пластикових пляшок, а не для пластику загалом - в мережі шукала пункти прийому для паперу, скла й пластику».

За останні роки родина Макарових стала свідомо і купувати, і викидати. «Спочатку чоловік із мене дуже сміявся: мовляв, поки у декретній відпустці, можеш погратися зі сміттям, але ж воно все одно потрапить на спільне сміттєзвалище, - згадує жінка. – Зараз ми відносимо відсортоване сміття у спеціальні пункти прийому чи фірми: за папір, метал, пластик і деякі скляні пляшки платять нам, а за інші відходи – платимо ми».

Черкаська активістка Олена Літвінова знайшла ж гідну екологічну заміну губкам для миття посуду, які, як виявилося, виготовляють із надшкідливих компонентів, які, до всього, неможливо переробити. 

«Цей диво-кабачок називається люфа, який можна висівати у грунт, потім збирати, сушити, розрізати і використовувати як губку для миття посуду, - пояснює жінка. - Миє він гарно, висихає швидко, а при потраплянні у землю поводить себе як органічний продукт».

Таким чином Олена Літвінова відкрила для себе особистий другий фронт і тепер радить його іншим. «Маю п'ять еко-торбинок, папір завжди здаю, PET-пляшки -майже не вживаю, щоправда, з них нічого – викидаю у спеціальні баки, - розповідає вона. – Роздільно збирала б і інші відходи, але ж немає технічної можливості - все йде до одного й того самого баку».

Світлана Зубенко, 76 років, із Чигиринського району сортує сміття чи не все життя. «Відходи доводиться утилізовувати своїми силами, - каже жінка. - Харчові рештки йдуть на перегній, папір та картонна упаковка - на розпал, металеві бляшанки, пакети і весь пластик збираємо разом із сусідами - раз на кілька місяців вивозимо на звалище біля села».

Сортуй-не сортуй, а все опиняється в купі на звалищі, каже Світлана Зубенко. «Більшість селян макулутару палять в грубі, харчові відходи відправляють на перегній, а решту - вивозять у ліс чи викидають у річку, - каже жінка. - Хто молодший, у кого діти – возять сміття у місто, а хто старий і немічний – викидає, куди донесе».

Як зазначає голова Матусівської ОТГ Василь Колісник, астина жителів уже самостійно сортують сміття та вивозять його до спеціальних пунктів прийому поза межами громади.

"В бюджеті на 2018 рік передбачений проект з виготовлення та встановлення контейнерів для різних категорій відходів, який коштуватиме близько 80 тисяч гривень, - каже він. – Передбачена також низка освітніх та інформаційних заходів для жителів громади для підвищення обізнаності жителів громади про небезпеку засмічення території та способи сортування й роздільного збору сміття: організація інформаційних стендів, розміщення рекламних банерів, публікація новинних матеріалів на сайті громади і друкованих засобах масової інформації, а саме в "Матусівському віснику".

Незабаром громада планує взяти участь у проекті "Життя в стилі "Еко".

Крім того, з 2017 року на території Матусівської громади функціонує комунальне підприємство "Відродження", яке виконує обов'язки зі збору та вивезення сміття. На конкурс ДФРР був поданий проект придбання комплекту техніки, а саме трактора, причепу, подрібнювача гілок, навантажувача і відвалу для ліквідації стихійних звалищ та косарки для догляду за узбіччям.

Черкаська еко-активістка Лідії Криштоп почала вдома сортувати папір, пластик, поліетилен та алюміній. 

«Усе збирала в окремі пакети й здавала у спеціальні пункти прийому, їх у Черкасах достатньо, - ділиться досвідом дівчина. - Деяким компаніям можна навіть потелефонувати - і вони заберуть макулатуру, якщо її назбиралося в достатньо великій кількості - працювала у подібній фірмі "Українська макулатурна компанія", яка приїжджає, забирає сміття і платить гроші на місці».

Лідія Криштоп розробила проект Майстерні для переробки пластику, яка невдовзі запрацює у місті. «Разом з друзями-активістами ми створили кілька машин для переробки пластикових відходів, перша – шредер, який перемелює кришечки або пластикові пляшки на маленькі гранули, які використовують у наступних машинах, що виплавляють цей пластик для виготовлення якоїсь форми повторного використання, - У Черкасах ми відкриємо таку громадську майстерню, куди може прийти будь-хто охочий та навчитися користуватися цими машинами».

Проект покликаний показати людям, що пластик - дорогоцінний ресурс, з якого можна отримати красиві речі, тому його не варто викидати, каже еко-активістка.

«Жителям сіл та невеличких містечок треба звертатися до спеціалізованих компаній, які приїжджають у село, встановлюють спеціальні контейнери для PET-пляшок і раз на кілька місяців уже відсортовані пляшки забирають на переробку, - розповідає дівчина. - Зрештою, якщо жодна компанія не захоче відвідати село й зібрати там відсортований пластик, активістка переконана: потрібно робити подібні громадські майстерні й переробляти пластик самостійно, виховуючи при цьому себе й своїх сусідів».

Щороку українці викидають понад 17 мільйонів тонн побутового та промислового сміття, у середньому ж на рік українець викидає понад 200-300 кг побутового сміття, а, зокрема, черкасці "смітять" на 2 000 м3 щодня.



Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus

Щотижнева
e-mail розсилка