Як українці виготовляють органічну продукцію поза законом

На Прикарпатті виготовляють органічну продукцію – здебільшого чай та джем – поза законом.

Як зазначає в.о. директора департаменту Агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА Іван Андріїшин, в найближчі місяці в Україні приймуть новий закон про вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, передає Галицький Кореспондент

«Точну кількість виробників органічної продукції на Прикарпатті невідома, оскільки відсутні законодавчі умови їхньої діяльності, - каже посадовець. - В області пропонують дуже велику кількість чаїв, джемів і значно менше молочних товарів».

Як зазначає Юлія Галашевська, керівник відділу послуг компанії "Органік Стандарт", яка видає сертифікати на вирощення та переробку органічної продукції в Україні та Європі, наразі чинний закон, який не відповідає законодавству ЄС, дозволяє використовувати лише термін «органічний продукт», тоді як "еко" та "біо" – заборонені,

«У листопаді 2016 року Кабмін підтримав законопроект "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", - зауважує вона. - У пояснювальній записці документу зауважується, що зараз положення чинного Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" не забезпечують належного функціонування ринку органічної продукції, що створює сприятливе середовище для введення в обіг фальсифікатів».

Однак підтриманий урядом законопроект теж має ряд недоліків. Як зазначає в "Юридичній газеті" юрист Крістіна Готовкіна, розміри штрафів за введення в обіг та реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, викликають сумніви, чи буде реалізовуватися закон.

«З порушника стягнуть від 8 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - від 136 до 425 гривень – та конфіскують продукцію, - пояснює експерт. – В той же час відповідальність за реалізацію продукції, що підлягає сертифікації як органічна, але в документах, з якими вона передана, відсутній сертифікат, що засвідчує органічне виробництво становить всього 50% від вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше, ніж 170 грн., а якщо суб'єкт господарювання не веде обов'язковий облік доходів і витрат - 170 грн.».

Окрім цього, законопроект не передбачає державного дотування підприємств, які займаються виробництвом органічної продукції, як це практикують у країнах ЄС.

Рік тому молодий підприємець із Яремче Петро Сміх разом зі своїм товаришем Михайлом Грицюком організував виробництво джемів та варення з лісових ягід. «Плоди зібрані у Карпатах на висоті 300-1100 м над рівнем моря мають особливий смак, - каже підприємець. - Продукцію виготовляємо влітку у спеціально обладнаному приміщенні, використовуючи рецептуру місцевих господинь».

Як зазначає Петро Сміх, банки у подарунковому оздобленні власної розробки реалізують протягом року. «Єдиний консервант – цукор, який теж намагаємося замінити: щоб і натурально було, і зберігалося тривалий термін, - пояснює підприємець. - Експериментували з так званою «медовою травою» - стевією, але поки що безрезультатно».

Петро Сміх та Михайло Грицюк спочатку продавали варення та джеми на яремчанському базарі, де завжди повно туристів.

«Потім ми почали домовлятися з керівниками невеличких крамничок у різних куточках Прикарпаття: десь ягідні смаколики продаються краще, десь – гірше, - говорять підприємці. - Діють закони маркетингу: наприклад, декотрі виробники, які спроможні купити для свого товару цілу полицю в магазині, звісно ж, суттєво виграють».

Початкові фінансові вливання у виготовлення варення та джемів вимірювалися тисячами доларів. «Інвестували власні заощадження, - розповідає Петро Сміх. – Працюємо вже рік, і поки що лише вкладаємо».

За словами яремчанських підприємців, реалізовувати продукцію у торгових центрах складно. «Намагалися домовитися з одним із торгових центрів, але керівництву не достатньо сертифікатів ДСТУ, - треба, щоб продукція виготовлялася в облаштованих цехах із налагодженою стандартизованою технологічною лінією, яка нам поки що не по кишені - пояснює Михайло Грицюк. – При цьому якість наших джемів не поступається тим, що на полицях великих маркетів, а за натуральним складом навіть перевершує чимало всеукраїнських брендів, які застосовують багато консервантів".

Тим не менше, яремчанські підприємці мають достатньо клієнтів, які поціновують їхній органічний продукт. «230-грамова банка джему коштує близько 50 гривень, - розповідає Михайло Грицюк. - Але ж ті ягоди вирощені в лісі!».

Ще один виробник органічних джемів, а також пастили і морсів, кілька років тому завіз контрабандою із Польщі 1500 саджанців, з плодів яких тепер робить органічну продукцію.

«Такий сорт не культивували в Україні, на той момент він не був внесений у єдиний реєстр, - пояснює підприємець. - Аби сертифікувати сорт і провезти його легально, необхідно було заплатити орієнтовно 50 тис. дол. США».

Спочатку підприємець з дружиною вважали ділянку площею кілька гектарів полігоном для експерименту. «Не впевнений, що ця справа стане моїм основним джерелом заробітку - надто великий ризик, і не лише через кліматичні небезпеки, - пояснює бізнесмен. - В Україні вижити дрібному підприємцю без державної підтримки дуже складно, а підтримки нема, лиш палиці в колеса вставляють".

Спочатку підприємець мав намір отримати кошти на розвиток справи, долучившись до програми підтримки виноградарства, садівництва і хмелярства, яка тоді діяла в Україні.

«Коли я звернувся до фахівців місцевих владних органів, мені натякнули, що аби отримати, скажімо, мільйон гривень, треба заплатити 60% відкату у Київ, - розповідає він. - При цьому проводитимуть сотні перевірок, під час яких я мушу показати документацію, що освоєно саме мільйон гривень».

Прикарпатець також стикнувся з ще однією проблемою - брак робочої сили у селах. «Працездатні люди масово виїжджають за кордон», - нарікає бізнесмен.

Франківчанка Ольга Чуйко, яка більше десяти років пропрацювала у рекламному відділі місцевої газети, відкрила свій фреш-бар, де пропонує свіжовичавлені соки з паростків пшениці і ячменю, органічну косметику та іншу натуральну продукцію.

«Ідею виношувала давно, адже на собі переконалася в дієвості зелених соків і навіть удома вирощувала паростки й готувала цілющий напій для сім'ї, - згадує жінка. - Аби відкрити заклад, купила франшизу в української компанії, заплатила дві тисячі доларів США і пройшла двотижневе навчання».

Як зауважує Ольга Чуйко, постійними відвідувачами фреш-бару стають люди, яким допекли проблеми зі здоров'ям. «Регулярне споживання зелених соків відчутно покращує самопочуття», - пояснює жінка.

Фармацевт-провізор Ліля Катеринюк з першого курсу мріяла виготовляти ліки. В аптеці працювала недовго - стало нецікаво продавати пігулки за прилавком. Свій перший крем жінка виготовила для новонародженої донечки, яка страждала від атопічного дерматиту. «

Спершу довелося чимало поекспериментувати, багато кремів викидала у смітник, - згадує підприємець. - Згодом обладнала вдома спеціальний куточок для виготовлення натуральної косметики».

Ліля Катеринюк замовляє компоненти у сертифікованого французького виробника, а витяжки з рослин готує самотужки. «Рослини теж заготовляю власноруч, мед, який використовую для виготовлення скрабу, беру у батька-пасічника, - розповідає жінка. - Зараз працюю над реєстрацією власного бренду, щоправда, процедура тривала - може знадобитися більше року та обійтися у близько 3000 гривень».

А от найбільш затребувану на внутрішньому ринку органічну молочну продукцію на Прикарпатті виробляють одиниці. Зокрема, Ігор Небилович займається виробництвом натуральних козячих сирів вже п'ять років.

"Улітку кози пасуться на полі, а взимку замість преміксів (спеціальні вітамінні добавки, які сприяють росту тварини) їдять сіно, овес, ячмінь та кукурудзу, - розповідає підприємець. - Починав із 20 кіз, а нині маю аж 200».

Фермеру не подобалися сири виготовлені за книжними рецептами. «Вирішив звернутися до компанії Swisscontact, яка інтелектуальним ресурсом допомагала розвивати сільське господарство у країнах третього світу, - пояснює Ігор Небилович. – Приїхав волонтер-сировар зі Швейцарії з 50-річним стажем і два тижні навчав мене варити козячі сири».

Фермер лише надав швейцарцю житло і харчування. «Загалом у справу інвестував близько 100 тис. дол. США, - каже Ігор Небилович. – Враховуючи поточні витрати і доходи, то почну отримувати дохід лише через чотири роки».

Як зазначає фермер, на відміну від Західної Європи в Україні бракує культури споживання козячих сирів. «Історично склалося що великі заводи зосереджувалися на виробництві лише коров'ячих сирів, які вдвічі рентабельніші за козині, - каже Ігор Небилович. - Наразі основними замовниками моїх сирів є ресторани здорового харчування по всій Україні, а також вузькоспеціалізовані магазини органічної їжі - на Прикарпатті дуже складно реалізувати козячі сири, бо таких крамниць мало».

Іванофранківець Тарас Петранюк, співвласник столярні, займається виготовленням меблів лише з живого дерева.

«Хоча такі меблі й обходяться утричі дорожче, ніж, наприклад, з ДСП-плити, яка, до речі, заборонені в Європі через формальдегідні випари, але все більше людей починають розуміти важливість органіки і готові платити за неї, - пояснює підприємець. - Дерево має чудовий аромат, випромінює потужну енергетику, воно міцне і витривале - скажімо, ліжко здатне прослужити навіть 80 років».

Найпопулярнішими меблі з дешевої деревини: з хвойних порід, смереки та ясена, пояснює Тарас Петранюк.

Хоча в Україні досі не імплементоване законодавство щодо регулювання ринку органічної продукції, свої послуги пропонують акредитовані на міжнародному рівні сертифікаційні компанії. Наприклад, в "Органік Стандарт" мінімальна вартість сертифікації становить 8400 грн. У середньому ж сертифікат на вирощення та переробку органічної продукції коштує 25-30 тис. гривень в залежності від виду діяльності, господарських показників, тощо.

"Така сертифікація відбувається відповідно до стандартів ЄС, тож дозволяє виробнику вийти на світовий ринок органічних товарів, - пояснює Юлія Галашевська. - Наразі Україна є найбільшим постачальником органічного пшона на ринок ЄС, також можна відзначити попит на українське органічне насіння гірчиці, льону, гарбуза, конопель".

За словами експерта, українська органічна продукція користується попитом у Нідерландах, Німеччині, Італії, Великобританії, Швейцарії, Польщі. «Поляки, як і нідерландці, здебільшого купують українську органічну продукцію, щоб перепродати», - зауважує Юлія Галашевська.

Шановні читачі! З’явилась можливість знайти спеціаліста для будівництва сонячної електростанції без посередників.
Оберіть свою область на карті
Більше 100 спеціалістів по монтажу сонячних електростанцій у всіх областях України

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка