Як столиця Болгарії подолала сміттєву кризу – приклад для України

На початку 2000-х у столиці Болгарії – Софії виникла критична ситуація з вивозом сміття і місто потопало у відходах, як нині український Львів.

Як зазначає екс-заступниця мера столиці з питань навколишнього середовища Марія Бояджийська, на каденцію якої - з 2006 по 2016 рік включно – випало завдання дуже швидко вирішити сміттєву проблему, криза розпочалась із закриття місцевого звалища, передає Zaxid.net

«У 2005 році річка вийшла з берегів і затопила місцевий полігон твердих побутових відходів та сховище з інфільтратами, - згадує екс-чиновниця. - Через протести мешканців, які жили поблизу, сміттєзвалище закрили, а міська влада змушена була пресувати сміття у брикети і зберігати просто неба у межах столиці».

Спресоване сміття, яке з часом почало розкладатися – і дошкуляти жителям Софії неприємним запахом та фільтратом, який виділявся у зв’язку з опадами, ще більше загострило ситуацію, розповідає Марія Бояджийська.


«Протести посилилися, люди перекривали дороги, а сміття, тим часом, продовжувало накопичуватись», - каже екс-заступниця мера.

Марії Бояджийській, яка зайняла посаду заступниці мера у 2006 році, доручили дуже швидко подолати сміттєву кризу.

«Спочатку ми сформували стратегію, яку погодили з Європейською комісією, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та місцевими депутатами, - розповідає жінка. - Перше, що я запропонувала, - вивезти усі сміттєві брикети за межі міста, наступним кроком було проведення оцінки можливостей старого сміттєзвалища та його відкриття».

Спочатку столична мерія вмовила мешканців містечка, яке знаходиться у кілометрі від сміттєзвалища, знову відкрити полігон.


«Люди запитували нас, чи ми не збожеволіли, - розповідає Марія Бояджийська. - Однак, ми пояснювали, що звалище нікуди не зникне, а поетапна рекультивація дозволить перетворити його на безпечну зелену зону».

Міське сміттєзвалище було відкрите вдруге: столиця почала захоронювати відходи і паралельно проводити рекультивацію. На додачу, був впроваджений проект, в рамках якого на сортувальній станції зі сміття вилучалися цінні компоненти, які можна повторно переробити, а також шкідливі речовини та габаритні відходи – приміром, крісла.

Паралельно з впровадженням короткотермінових заходів, йшла робота й над масштабнішими рішеннями, згадує Марія Бояджийська. «Ми почали будувати завод з механіко-біологічної переробки сміття, облаштовувати нове сміттєзвалище та установку для компостування органічних решток, - розповідає екс-чиновниця. - Порахували, що нам для цього потрібно вісім років, до того ж, окрім використання існуючого сміттєзвалища та поетапного спорудження нового комплексу, ми відкрили ще одне, уже третє звалище - тимчасове, яке зведене за стандартами ЄС - треба було підстрахуватися».

Швидкого вирішення таких проблем немає, наголошує екс-заступниця мера. "Найскладніше мешканцям, які живуть біля звалища, і бачать як починають знову їхати вантажівки з відходами, - пояснює жінка. - Грибовицьке сміттєзвалище не є якимось особливим і надзвичайним - я була там, воно дуже схоже на наше: у вас навіть є перевага - станція переробки інфільтрату, а в нас і такої не було, правда, у нас працювала система дегазації».

Поблизу Софії старе сміттєзвалище працювало доти, поки не було готове до використання тимчасове, наголошує Марія Бояджийська.

«На розробку ТЕО (техніко-економічне обгрунтування) сміттєпереробного комплексу пішло 1,5 років - нам треба було зрозуміти, який нам потрібен завод, з якими технологіями, потужністю та скільки потрібно витратити на його будівництво, - каже екс-заступник мера. - Після цього ми розпочали переговори з Єврокомісією щодо фінансування і у 2009 році оголосили перший тендер на проектування і дизайн майбутнього заводу».

Усі проекти фінансувались за кошти Єврокомісії та ЄІБ, наголошує Марія Бояджийська. «Моніторинг, які проводять ці установи, є настільки суворим, що неможливо обійти стандарти», - каже жінка.

В рамках першого етапу проекту, який був завершений у 2012 році, був побудований полігон і установки для проведення компостингу, протягом другого етапу, який завершився у 2014 році, – був побудований завод з механіко-біологічної обробки сміття.

У 2017 році Софія запускає фінальну стадію проекту - комбіноване виробництво тепла і електрики.

Загальний обсяг інвестицій у проект склав близько 175 млн євро, 85% яких надала Єврокомісія у вигляді гранту, а ще 15% - кредит ЄІБ.

Як результат, у 2017 році на полігоні захоронюється лише 20% продукованого Софією сміття, підкреслює екс-заступниця мера. «Ми почали бачити у смітті ресурс, - каже Марія Бояджийська. – Приміром, ми продаємо компост та заробляємо на ньому гроші».

На переконання Марії Бояджийської, вчити сортуванню сміття треба у садочках та школах.

«Дуже важко виробити звичку у дорослих людей, - нарікає жінка. – У Софії часто виникають проблеми через те, що люди не хочуть сортувати сміття - звикли усе сміття скидати в один контейнер, не дивлячись на надписи».

Щодня Софія, де живе 1,2 млн. мешканців, продукує приблизно 1000 тонн відходів, розповідає жінка. "Наразі ми переробляємо близько 35% всіх відходів, а до 2020 року повинні довести цей показник до 50%", - зауважує Марія Бояджийська.

Ціна на вивіз сміття не залежить від того чи сортують мешканці відходи, каже чиновниця.

«Оскільки у нас такі самі багатоповерхівки, як у Львові, і контролювати кожну сім'єю немає змоги, ми обраховуємо тариф на основі вартості їхньої приватної власності, як податок, - каже екс-заступниця мера. - Наприклад, я живу у трикімнатній квартирі з сім'єю і ми платимо 50 євро у рік: сюди входить збір, сортування та утилізація сміття».


За словами Марії Бояджийської, зараз цю систему хочуть змінювати, оскільки вона не відображає обсягів продукованого сміття.

Шановні читачі! З’явилась можливість знайти спеціаліста для будівництва сонячної електростанції без посередників.
Оберіть свою область на карті
Більше 100 спеціалістів по монтажу сонячних електростанцій у всіх областях України

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка