Вчений з України винайшов унікальний матеріал для зберігання енергії - "максен"

Вчений українського походження, професор Дрексельського університету(Філадельфія, США) Юрій Гогоці спільно з колегами винайшов унікальний матеріал для зберігання енергії - "максен".

Як зазначає найцитованіший український науковець у світі, нове сімейство матеріалів, яке отримало назву MXenes, відкрили п’ять років тому, передає The ukrainians

«Це двовимірні карбіди та нітриди перехідних металів - нові матеріали з новими властивостями, про які невідомо було раніше, - пояснює Юрій Гогоці. - Зараз ми синтезували близько двадцяти нових максенів, робимо структури товщиною один нанометр, працюємо над тим, аби створити нові акумулятори».

На переконання вченого, максени будуть застосовувати для зберігання енергії та виготовлення нових електронних пристроїв. «Зараз Дрексельський університет веде перемовини з великою компанією про виробництво цих матеріалів, - наголошує Юрій Гогоці. – Можливо, максени можна буде використовувати в електронних приладах, медицині, очищенні питної води - ми досліджуємо усі можливості».

Юрій Гогоці працює професором у Дрексельському університеті у Філадельфії близько двадцяти років.


У великій міжнародній лабораторії тридцять науковців із дванадцяти країн вивчають суперконденсатори - пристрої для зберігання електричної енергії.

«Ми пояснили механізми роботи суперконденсаторів та придумали, як можна підвищити рівень енергії, яку вони зберігають, - розповідає вчений. - Це було дуже на часі, коли почала розвиватися портативна електроніка, бо тоді якраз різко зріз інтерес до відновлюваних джерел енергії: сонячні батареї, вітряки... Для усіх портативних інтернет-пристроїв потрібно буде зберігати енергію. Якщо ми зможемо виробляти достатньо енергії з відновлюваних джерел, якщо ми зможемо її якісно запасати, то дуже сильно змінимо світ».

Нещодавно Юрій Гогоці взяв так звану "sabbatical" - річну відпустку для зміни буденної рутини і використав її для роботи у присвяченому фундаментальним властивостям матеріалів проекті Національної лабораторії Оак-Рідж. За словами вченого, міжнародні лабораторії є зразком суспільства майбутнього. «За цей час я познайомився з колегами із Кореї, Японії, Австралії, Ізраїлю, Англії, Франції - це дуже важливо, адже наука завжди була міжнародною, - підкреслює вчений. - Об'єднаним спільними інтересами людям дуже легко співіснувати: хтось може не їсти вдень під час Рамадану, хтось - іти вранці у неділю до церкви, та це не заважає їм бути добрими колегами та разом вирішувати наукові проблеми».

Українцям потрібно навчитися робити щось краще за інших, зауважує Юрій Гогоці.

«Треба використати досвід колишньої радянської науки, поєднати із сучасними розробками, залучити людей з доброю освітою та щирим науковим інтересом, - пояснює вчений. - Вчений має отримувати достойну зарплату і не думати про те, як вижити, як забезпечити сім'ю – це те, що необхідно змінити в Україні, це те, що змінив Китай, коли різко підвищив зарплати науковим співробітникам, привертаючи увагу також тих, хто вчився та працював в інших країнах, і заохочуючи їх повернутись. Так було в Сінгапурі, в Кореї, на Тайвані».

Однак, найголовніше – наукова робота повинна бути соціально затребувана. «Мене запрошують на конференції по цілому світі, оплачують квитки у бізнес-класі, аби я на день прилетів кудись, а в рідному Інституті проблем матеріалознавства у Києві останній раз я виступав, мабуть, років десять тому, хоча загалом буваю там двічі-тричі на рік, - нарікає Юрій Гогоці. – Я дуже люблю Україну, але для того, аби там жити, мені потрібна можливість займатися науковою роботою».

Шановні читачі! З’явилась можливість знайти спеціаліста для будівництва сонячної електростанції без посередників.
Оберіть свою область на карті
Більше 100 спеціалістів по монтажу сонячних електростанцій у всіх областях України

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка