Українські науковці заявляють про створення теплового насосу, який вдвічі ефективніший від аналогів

Ще в радянські роки одесит доктор технічних наук, професор Валерій Майсоценко придумав, як отримувати енергію з повітря. Причому дешево і не забруднюючи навколишнє середовище. Більшість колег це відкриття серйозно не сприйняли. У 1992 році він виїхав з родиною працювати спочатку в Сінгапур, а потім — у США. В Америці йому вдалося налагодити випуск надекономічних кондиціонерів, які беруть енергію з атмосфери. Для їх роботи потрібна електрика, але у вісім-десять разів менше, ніж для традиційних, пише газета «Факти».

В будинку Майсоценка в штаті Колорадо такий кондиціонер експлуатується вже близько 20 років. У ньому є дерев'яні частини, які за ці роки майже зотліли, але апарат продовжує працювати. Важливо відзначити, що звичайні кондиціонери подають в приміщення лише 15-20 відсотків свіжого повітря, а установка Майсоценка — всі сто відсотків.

На основі апарату Майсоценка у Києві створили обігрівальний прилад — тепловий насос (установка для обігріву приміщень) — з безпрецедентними можливостями.

Суть методу отримання енергії з повітря пояснив завідувач відділом Інституту технічної теплофізики Національної АН України академік НАНУ Артем Халатов:

«Поясню на такому прикладі: бачите, на столі перед нами стоїть таця. Якщо ми розіллємося по ньому воду, вона почне потихеньку випаровуватися. Вода постійно випаровується з річок, озер, морів і океанів... Це глобальний процес, енергія (у науці її називають психрометричною) якого перебуває всюди в атмосфері. Але її концентрація дуже мала. І це одна з причин того, що раніше нікому не вдавалося придумати, як взяти енергію з повітря. А ось Майсоценко знайшов потрібне для цього технічне рішення».

Щоб знайти інвесторів для свого винаходу, Майсоценко зробив дешеву — картонну — модель своєї установки і демонстрував її роботу. Брав з собою фен, пускав з нього нагріте повітря в апарат, а звідти вже виходило холодне повітря. Пошуки інвесторів тривали не один рік, однак Валерій Степанович не втрачав оптимізму і віри в успіх. І ось одного разу на одній із сільськогосподарських виставок він зустрів трьох братів-фермерів (до речі, всі троє мають вищу освіту). Вони повірили в метод Майсоценка і заради його впровадження вирішили ризикнути: продали своє ранчо. Виручені гроші (близько 15 мільйонів доларів) спрямували на створення фірми по випуску надекономічних кондиціонерів. Брати не прогадали: вони вже повернули собі капітал і отримують прибуток.



Фірма Майсоценко і його партнерів з міста Денвер (вона називається Coolerado З) займає невелику частину ринку. Головний офіс компанії зараз знаходиться в Австралії. Робиться ставка на завоювання ринків країн Азії, тому нині будуються заводи з виробництва кондиціонерів Майсоценко в Індії, Малайзії, на Філіппінах. А в Гонконгу вчений створює інститут по розробці систем на основі М-циклу для опріснення води, опалення, виробництва електрики й інших потреб.

«Наш Інститут технічної теплофізики НАНУ співпрацює з бізнесом, і вдалося знайти підприємців, які погодилися оплатити покупку новаторських апаратів Майсоценка, – каже Артем Халатов . – Один з них ми використовували для створення унікальної за своєю ефективністю установки для опалення приміщень. Суть в тому, що ми з'єднали в ній новаторську установку і звичайний тепловий насос».

За словами аспіранта Олега Ступака, їм вдалося створити суперефективного теплового насоса, що використовує тепло вуличного повітря. Кращі в світі такого роду установки на один спожитий кіловат електрики дають п'ять кіловат тепла. А український – вдвічі більше!

Обігрів приміщень за допомогою установки обходиться вдесять разів дешевше, ніж «Київенерго» продає зараз тепло мешканцям столиці. За новими тарифами гігакалорія тепла коштує більше 1500 гривень. Цього достатньо для опалення трикімнатної квартири в не дуже холодний зимовий місяць. Собівартість гігакалорії нашої установки — 150 гривень. Наш експериментальний тепловий насос розрахований на опалення приміщення площею 400 квадратних метрів. Але можна зробити установку і на обігрів 40 квадратів — невеликого будиночка або квартири.

«Ми провели розрахунки для стандартного київського дитсадка. Щоб обладнати його нашими насосами, потрібно один мільйон 300 тисяч гривень. Приблизно стільки ж садок витрачає на оплату рахунків за теплопостачання за весь опалювальний сезон. Виходить, що перехід на наші теплові насоси окупиться за рік, – говорить Олег Ступак. – Однак наші установки опалюють приміщення теплим повітрям. Як ми дізналися, у дитячих садках це заборонено, але дозволено в школах, інших установах і на підприємствах. Важливо, що наша установка подає нагріте свіже повітря з вулиці, завдяки цьому приміщення будуть постійно провітрюватися».

Найближчим часом українські винахідники мають намір створити тепловий насос, який буде гріти воду. Його можна використовувати в дитсадках, котеджах.

«Але перш ніж почати впровадження наших теплових насосів, слід налагодити їх виробництво, — продовжує академік Халатов. — Ми маємо намір повністю виготовляти їх в Україні, адже це в чотири-п'ять разів дешевше, ніж у США. Щоб створити промисловий зразок і технологічну лінію для випуску цих установок, необхідно близько 200 тисяч доларів. Зараз шукаємо інвестора».
Шановні читачі! З’явилась можливість знайти спеціаліста для будівництва сонячної електростанції без посередників.
Оберіть свою область на карті
Більше 100 спеціалістів по монтажу сонячних електростанцій у всіх областях України

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus
Щотижнева
e-mail розсилка