Нові технології для землеробства: більше прибутків чи збереження довкілля?

Внаслідок економічних переваг методи "точного землеробства" (precision farming) стали широко поширеними не тільки у розвинутих країнах Західної Європи і Північної Америки, але й країнах Азії, Південної Америки і навіть Африки. В Україні ці методи почали застосовуватися ще в кінці 2000-х, а за підсумками 2017 року можна вже говорити про їх масове поширення.

Зокрема, темі застосування методів "точного землеробства" в Україні було присвячено окрему сесію на міжнародній конференції "Precision Agriculture Conference & AgTechShowcase" в Канаді. А в листопаді 2017 року в київському інноваційному парку UNIT.City розпочала свою роботу AGRITECH UNIT – платформа для розвитку інновацій в агросекторі України та Східної Європи. 

Українські агропідприємства, яка активно впроваджують інновації, вже мають комп'ютерні карти посівів, обприскувань, агрохімічні аналізи ґрунтів, дані аерофотозйомки з дронів, карти врожайності. Тепер для багатьох аграріїв планшет або смартфон стає незамінним атрибутом праці і в конторі і у полях.  Водночас агромашини "розумнішають", отримуючи автопілот, GPS-навігацію, електронні карти оброблюваних полів та автоматику для точної обробки землі.

Завдяки комп'ютеризації та інноваційним технологіям тепер аграрії можуть оптимізувати використання техніки, посівних матеріалів, добрив та агрохімікатів, отримуючи максимальний врожай при мінімально необхідних витратах ресурсів. Окрім економічного ефекту, модернізація та впровадження методів точного землеробства дозволяють зменшити шкоду довкіллю: скоротити викиди забруднюючих речовин в атмосферу, покращити якість ґрунтових та поверхневих вод, сповільнити ерозію ґрунтів.

Найпростіший приклад - це системи паралельного водіння для комбайнів та тракторів, які дозволяють значно зменшити ширину смуг “подвійної обробки” на полях, при цьому споживання палива та інших ресурсів вдається скоротити на 10-15% і більше. Також пропорційно зменшуються викиди забруднюючих речовин в атмосферу від двигунів агромашин.

Коли мова йде про внесення азотних та фосфатних добрив з застосуванням методів точного землеробства, то це дає величезний ефект, як в економічному, так і в екологічному плані.  На кожну ділянку поля здійснюється внесення саме необхідної кількості добрив, в потрібній пропорції. Економія добрив при цьому може сягати 40%, тоді як при традиційному господарюванні, окрім зайвих витрат, надлишки добрив на полях також спричиняють масштабні проблеми.

Екологічний ефект від цього полягає у значному скороченні викидів в атмосферу закису азоту (N20) - вископотенційного парникового газу (його потенціал в 300 разів вище ніж в СO2), який утворюються при бактеріальному розкладанні добрив. Також менше значно менше фосфатних та азотних добрив змивається у поверхневі води, які в Україні хронічно страждають від "цвітіння води", коли мікроводорості завдяки надлишку нутрієнтів катастрофічно розмножуються і вбивають інших водних мешканців, перетворюючи водойми на зелене болото. Як переконують екологи, боротьба з нітратним забрудненням є дуже актуальним завданням для України.

“Наразі в Україні вводяться засади Нітратної Директиви ЄС, покликаної забезпечити зменшення та запобігання нітратному забрудненню загалом і від сільського господарства зокрема. Директива приділяє увагу визначенню зон, вразливих до забруднення нітратними сполуками. Потрібно виявити забруднення підземних вод та дослідити поверхневі води на наявність евтрофікації. Наступним кроками мають бути введення кодексу належних практик для сільськогосподарських виробників, належного моніторингу та планів дій щодо визначених зон, вразливих до забруднення”, -  відзначила Анна Даниляк, експерт з екологізації сільського господарства ГО "Центр екологічних ініціатив Екодія".

У випадку засобів захисту рослин та агрохімікатів, підвищена точність та дозованість їх застосування також дає багатофакторний позитивний ефект:  досягається економія цих дорогих та часто високотоксичних хімікатів, їх негативний вплив на екосистеми зменшується, підвищується якість продукції. Оскільки агрохімікати використовуються у вигляді сильно розведених водних розчинів, при точному їх застосуванні витрачається менше прісної води.

Методи точного землеробства також можуть оптимізувати витрати води для поливу та зменшити навантаження водні ресурси. Все більшого поширення набувають технології автоматичного крапельного поливу для садівництва та овочівництва.

Агрохолдинги приділяють значну увагу впровадженню інновацій в сфері точного землеробства, співпрацюючи як з українськими, так і з зарубіжними технологічними компаніями.  Яскравим прикладом є агрохолдинг "Саврог Вест Груп", де методи точного землеробства впроваджені на всіх землях компанії загальною площею понад 80 тис га.  

Проблемою є те, що поряд зі зростаючим інноваційним трендом серед агрохолдингів, середнім та малим фермерським господарствам наразі сильно бракує доступного фінансування, державної підтримки та стимулів для впровадження методів точного землеробства на своїх землях.

“Точне землеробство наразі приносить вигоди лише великим виробникам, що мають доступ до точних дистанційних даних  - знімків супутника чи дрона, технологій для обробки цих даних. Наразі це є задорогим задоволенням для малих та середніх виробників, а конкурувати з великими агрохолдингами їм стає все важче”,  -  коментує Анна Даниляк, додаючи: “Ситуація з втратою якості ґрунту в Україні наразі дійсно критичною, а неконтрольоване використання добрив є дуже небезпечним. Але нажаль інновації зараз слугують більшістю лише для нарощування прибутків та покращення економічних показників виробництва для агрохолдингів. Говорити про екологічний ефект від застосування точного землеробства  в Україні зарано”.

Вона також вказала на те, що інновації поки що не є доступними фінансово та технологічно для невеликих виробників, а масштабне використання їх агрохолдингами має сумнівні соціальні та екологічні перспективи. На думку Даниляк оцінка екологічного потенціалу інновацій галузі має стати частиною заходів державної екологічної політики. Однією з таких задач є визначення потенціалу скорочення викидів парникових газів (особливо високопотенційних) в українському агросекторі за рахунок впровадження методів точного землеробства.

Державі потрібно сприяти впровадженню більш дружніх до довкілля технологій всіма гравцями в аграрній галузі, орієнтуєчись в першу чергу на сільский розвиток та потреби фермерства - переконують екологи. В іншому разі зростаюча автоматизація та домінування великих агрохолдингів може перетворитися на загрозу в соціальному плані через скорочення кількості робочих місць, а досягти екологічно сталого землекористування не вийде, бо діяльність агрохолдингів набагато важче регулювати через політичний вплив їх власників.

“Щоб виправити цю ситуацію необхідна відповідна комплексна політика держави, яка б враховувала соціальні та екологічні аспекти при впровадженні нових технологій. В цьому контексті надання фінансової та інформаційно-технічної підтримки для малого і середнього фермерства має стати пріоритетним”, - підкреслила Даниляк.  

Наразі в Україні деякі середні за земельним банком та доходами сільськогосподарські підприємства вже можуть дозволити собі  дрони, gps-системи для техніки та інші елементи точного землеробства. Вартість обладнання поступово зменшується, а інтерес серед агропідприємців до інновацій зростає.

Поширення серед фермерських господарств більш ефективних та дружніх для довкілля методів стримується не лише фінансовими чинниками, але й браком досвіду та доступної інформації. Тому фермерам варто ділитись досвідом використання нових технологій, співпрацювати та об’єднуватися у конкурентній боротьбі з агрохолдингами.



Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини по темі:

comments powered by Disqus
Система Orphus

Щотижнева
e-mail розсилка